PROFILPELAJAR.COM

Астрономія в Туреччині досить добре розвинена і продовжує розвиватись, вона викладається в кількох університетах і досліджується в багатьох обсерваторіях^[1].

Історія

Астрономічні дослідження в Туреччині почалися ще в стародавні часи. Прикладом є табличка, датована 730 роком до нашої ери, яка, ймовірно, зображує церемоніальну подію з нагоди повного сонячного затемнення 15 червня 762 року до н.е. біля сучасного міста Урфа на південному сході Туреччини^[2].

Давньогрецькі колонії на території сучасної Туреччини, а згодом і вся Анатолія як частина Еліністичного світу, відіграли значну роль у створенні астрономії як науки. В місті Мілет на егейському узбережжі Туреччини жили перші давньогрецькі філософи Фалес, Анаксімандр і Анаксімен. В Нікеї народився один з найвідоміших античних астрономів Гіппарх. Візантійські астрономи були менш оригінальними, ніж їхні грецькі й еліністичні попередники, хоча й вони робили певні уточнення розрахунків руху планет^[3].

Першим викладачем астрономії в Стамбулі після його завоювання турками став Алі аль-Кушчі (1403–1474), співробітник Улугбека. Аль-Кушчі виховав багатьох учнів, і деякі з них згодом стали відомими астрономами^[2].

Перша астрономічна обсерваторія в Туреччині була заснована Такі ад-Діном^[en] в 1575 і зруйнована в 1580. Обсерваторія розташовувалась в Стамбулі, на ній працювали 8 спостерігачів, 4 асистенти і 4 клерки. Для спостережень використовувались інструменти, виготовлені Такі ад-Діном за давнішими арабськими моделями або винайдені їм самим. Деякі з них перевершували за точністю інструменти найкращого європейського спостерігача тієї доби Тихо Браге^[2].

Наука

В Туреччині працюють декілька астрономічних обсерваторій^[1]:

Турецька національна обсерваторія — наукова обсерваторія з телескопами діаметром 1,5 м, 1 м, 60 см і інструментом ROTSE.
Обсерваторія Улупинар — наукова і освітня обсерваторія з телескопами діаметром 1,22 м, 60 см, 40 см.
Обсерваторія Канділлі — займається спостереженнями Сонця
Обсерваторія Егейського університету — використовується для наукових, освітніх і популяризаційних цілей
Обсерваторія Університету Анкари — використовується для наукових, освітніх і популяризаційних цілей
Радіообсерваторія Ерджиєського університету — використовується лише для освітніх цілей
Обсерваторія Стамбульського університету — використовується лише для освітніх цілей
Обсерваторія Університету 19 Травня — використовується для освітніх і популяризаційних цілей, має телескоп діаметром 40 см

Астрономічна освіта

Астрономію викладають такі турецькі університети^[1]:

У початковій школі діти 9-12 років вивчають обертання та орбіту Землі, пори року, основи Сонячної системи. Астрономія раніше викладалась як обов'язковий предмет, а тепер вона є курсом за вибором і пропонуються лише в кількох школах. Природознавство та математика є обов'язковими, але викладаються не дуже добре. Через систему тестів для вступу до університетів і недоліки в підготовці вчителів викладання природничих наук часто зводиться до зубріння. Якість шкільної освіти є дуже нерівномірною як географічно, так і між різними класами суспільства^[1].

Популяризація астрономії

Турецька національна обсерваторія проводить щорічні науково-популярні астрономічні фестивалі. Більшість астрономічних факультетів, студентських астрономічних клубів та аматорських астрономічних організацій проводять просвітницьку діяльність. Турецьке астрономічне товариство та інші організації проводять у школах астрономічні заходи — лекції, телескопічні спостереження, наукові фестивалі^[1].

Астрономічні події регулярно висвітлюються в ЗМІ, в тому числі із залученням професійних астрономів. Однак астрономічна кваліфікація ЗМІ поки недостатня. Багато уваги ЗМІ приділяють астрології, НЛО тощо. Спеціальних програм з астрономії немає^[1].

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е M. Ali Alpar (7 серпня 2009). Global Astronomy Survey: Turkey. Developing Astronomy Globally. Процитовано 2 лютого 2024.
↑ ^а ^б ^в Taner, M. S., Esenoğlu, H. H., Unat, Y., Özışık, T., Kırbıyık, H. Astronomy Education and Teacher Training in Turkey: Brief Historical Overview // Turkish Journal of Teacher Education. — 2020. — Vol. 9, iss. 2. — ISSN 2147-5156.
↑ Paschos, Emmanuel; Sotiroudis, Panagiotis (24 December 1998). Schemata of the Stars, the, Byzantine Astronomy from 1300 A.d. World Scientific. ISBN 9789814496117.