Карта архієпархії Мюнхена та Фрайзінга Собор Пресвятої Діви Марії та Святого Корбініана , Фрайзінг , НімеччинаСвятий Корбініан Палац Гольнштайн — резиденція архієпископів Мюнхена та ФрайзінгаКардинал Рейнгард Маркс — сучасний ординарій архієпархії Мюнхена та ФрайзінгаАрхідієце́зія Мю́нхена та Фра́йзінга (лат. Archidioecesis Monacensis et Frisingensis ) — архідієцезія Римо-католицької церкви з центром у місті Мюнхен , Німеччина . До митрополії Мюнхена та Фрайзінга входять єпархії Аугсбурга , Пассау , Регенсбурга . Кафедральним собором архієпархії Мюнхена та Фрайзінга є Фрауенкірхе (собор Пресвятої Діви Марії) . У Фрайзінгу розміщується співкафедральний собор Пресвятої Діви Марії та Святого Корбініана .
716 року до Баварії прибув святий Корбініан , щоб заснувати там парафії католицької церкви. Він збудував на пагорбі поблизу Фрайзінга домініканський монастир . 739 року святий Боніфацій заснував у Фрайзінгу католицьку єпархію.
З 1239 року єпископи Фрайзінга мали світську владу . Єпархія Фрайзінга поширювала свою юрисдикцію на значну територію, включаючи сучасне італійське місто Сан-Кандідо . У середньовіччі єпархія Фрайзінга входила до складу митрополії Зальцбурга .
1803 року дієцезію Фрайзінга ліквідували в результаті німецької медіатизації . 1817 року після конкордату Ватикану з Баварією прийняли рішення про відродження дієцезії Фрайзінга в ранзі архідієцезії під новою назвою Архідієцезія Мюнхена та Фрайзінга . Планували включити до складу території архідієцезії Мюнхена та Фрайзінга територію ліквідованої дієцезії Кімзе . Архідієцезію Мюнхена та Фрайзінга канонічно започатковано 1 квітня 1818 року буллою Dei ac Domini Nostri Папи Римського Пія VII .
У лютому 1818 року першим архієпископом архідієцезії Мюнхена та Фрайзінга призначений Лотар Ансельм фон Гебсаттель , однак через суперечки з Ватиканом і місцевою владою він зайняв свою кафедру тільки 15 серпня 1821 року. Кафедральним собором архідієцезії став Собор Пресвятої Діви Марії. Свою резиденцію архієпископ розмістив у палаці Гольнштайн .
єпископ святий Корбініан Фрайзінзький (724 — 8.09.730);єпископ Еремберт (730 — 1.01.749);
єпископ Йозеф фон Верона (березень 749 — 17.01.764);
єпископ Арбео (764–783/784);
єпископ Атто (783/784 — 810/811);
єпископ Гітто (810/811 — 834/835);
єпископ Ергенберт (835/836 — 854);
єпископ Анно (854/855 — 875);
єпископ Арнольд (875–883);
єпископ Валдо (883/884 — 903/906);
єпископ Утто (904/906 — 907);
єпископ Драгольф (907–926);
єпископ Вольфрам (926–937);
єпископ блаженний Лантперт (937/938 — 957);
єпископ Абрагам (956/957 — 993/994);
єпископ Готшалк фон Хогенау (994–1005);
єпископ Егельберт фон Моосбург (1005–1039);
єпископ Ніткер (1039–1052);
єпископ Елленгард (1052–1078);
єпископ Мегінвард (1078–1098);
єпископ Гайнріх I фон Фразінг (1098–1137);
єпископ Оттон Фрайзінгський (1138–1158);
єпископ Альберт I фон Гартгаузен (1158–1184);
єпископ Отто II фон Берг (1184–1220);
єпископ Герольд фон Вальдек (1220–1230);
єпископ Конрад I фон Тельз унд Хогенбург (1230–1258);
єпископ Конрад II, вільдграф фон Даун (1258–1278/1279);
єпископ Фрідріх фон Монтальбан (1279–1282);
єпископ Еміхо, вільдграф фон Віттельсбах (1282–1311);
єпископ Готтфрід фон Гексенаггер (1311–1314);
єпископ Конрад III дер Сендлінгер (1314–1322);
єпископ Йоганнес I Вульфінг (1323–1324);
єпископ Конрад IV фон Клінгенберг (1324–1340);
єпископ Йоганнес II Гак (1340–1349);
єпископ Альберт II фон Хогенберг (1349–1359);
єпископ Пауль фон Ягерндорф (1359–1377);
єпископ Леопольд фон Штурмберг (1377–1381);
єпископ Бертольд фон Вехінген (1381–1410);
єпископ Конрад V фон Гебенштрейт (1411–1412);
єпископ Германн фон Кіллі (1412–1421);
єпископ Нікодемус делла Скала (1421/1422 — 1443);
єпископ Гайнріх II Шлік (1443–1448);
єпископ Йоганнес III Грюнвальдер (1448–1452);
єпископ Йоганн IV Тульбек (1453–1473);
єпископ Сікст фон Таннберг (1473–1495);
єпископ Руперт фон дер Пфальц (1495–1498);
єпископ Філіп фон дер Пфальц (1498–1541);
єпископ Гайнріх II фон дер Пфальц (1541–1552);
єпископ Лео Лох фон Гількертсхаузен (1552–1559);
єпископ Моріц фон Сандізель (1559–1566);
єпископ Ернст фон Баєр (1566–1612);
єпископ Стефан фон Сайбольдсдорф (1612–1618);
єпископ Вейт Адам фон Гепек (1618–1651);
єпископ Альбрехт Сигізмунд фон Баєр (1651/1652 — 1685);
єпископ Йосиф Клеменс Баварський (1685–1694);
єпископ Йоганн Франц Еккер фон Капфінг унд Ліхтенек (1694/1695 — 1727);
кардинал Йоганн Теодор Баварський (1727–1763);єпископ Клеменс Венцеслав Саксонський (1763–1768);
єпископ Людвіг Йозеф Фрайгерр фон Вельден (1768–1788);
єпископ Максиміліан Прокоп фон Торрінг-Єттенбах (1788–1789);
єпископ Йозеф Конрад Фрайгерр фон Шроффенберг (1789–1803);
.jpg)
