Артур Шнабель
пол. Artur Schnabel
Основна інформація
Дата народження	17 квітня 1882(1882-04-17)[1][2][…]
Місце народження	Липник[d], Бельсько-Бяла, Республіка Польща[4]
Дата смерті	15 серпня 1951(1951-08-15)[1][2][…] (69 років)
Місце смерті	Моршах, Швіц, Швіц, Швейцарія[4]
Поховання	Cemetery of Schwyzd[5]
Громадянство	Австрія
Професії	композитор, піаніст, музичний педагог
Освіта	Віденський університет музики й виконавського мистецтва
Вчителі	Теодор Лешетицький[6][7]
Відомі учні	Victor Babind, Gottfrid Boond, Ferdinand Leitnerd, Clifford Curzond[7], Леон Флейшер[7], Claude Frankd[7], Антін Рудницький і Ruth Slenczynskad
Інструменти	фортепіано
Заклад	Університет Мічигану
У шлюбі з	Тереза Бер-Шнабель
Діти	Stefan Schnabeld і Karl Ulrich Schnabeld
Цитати у Вікіцитатах  Файли у Вікісховищі

Артур Шнабель (нім. Artur Schnabel, 17 квітня 1882, Липник, поблизу Бельсько-Бяла — 15 серпня 1951, Аксенштайн на Люцернському озері) — австрійський піаніст, педагог, композитор. Кавалер чорногорського Ордена князя Данила I.

Походив з єврейської родини. Народився у Галичині (сьогодні — Польща). З 7-річного віку навчався грі на фортепіано у Відні у Теодора Лешетицького, Євсевія Мандичевського.

З 1900 року виступав у Берліні як піаніст. До репертуару Шнабеля увійшли твори Баха, Моцарта, Бетховена, Франц Шуберта, Шумана і Брамса. Тим часом почав створювати власну музику в атональній музиці.

Гастролював у США, Росії, Великій Британії, Іспанії. З 1925 року викладав у Берлінській вищій школі музики, багаторазово виступав в ансамблях з Пабло Казальсом, Карлом Флешом, Паулем Гіндемітом (як альтистом), П'єром Фурньє, Йожефом Сігеті, Гуґо Беккером, Григорієм П'ятигорським.

У 1933 році, після приходу нацистів до влади, покинув Німеччину. Жив у Великій Британії, Італії, з 1939 року — в США (в 1944 році отримав американське громадянство). Після закінчення Другої світової війни виступав у Європі, але ніколи не повертався до Німеччини (навіть на запрошення Вільгельма Фуртвенглера).

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Артур Шнабель

• Записи Шнабеля на сайті ArtOfPiano.ru
• Сайт Фонду Шнабеля [Архівовано 14 січня 2012 у Wayback Machine.]