PROFILPELAJAR.COM

U424 «Артемівськ»


МДК-123 на параді до дня ВМФ СРСР в Севастополі
Служба
Тип/клас	десантний корабель на повітряній подушці
Держава прапора	СРСР, Україна
Належність	ВМС ЗС України
Корабельня	ФСК «Море», Феодосія
Введено в експлуатацію	30.12.1989
Виведений зі складу флоту	29.11.2000
Статус	списаний
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	стандартний 500 т повний 550 т
Довжина	56,2/57,3 м (корпус/подушка)
Ширина	22,3/25,6 м (корпус/подушка)
Осадка	1,6 м
Технічні дані
Рухова установка	ГЕУ: 5 газових турбін М71 потужністю 12000 к.с. кожна (на 3 маршеві повітряні гвинти та на 4 нагнітачі); ЕЕУ: 4 електрогенератори ГТГ-100К по 100 кВт
Швидкість	63 вуз.
Автономність плавання	100 миль (55-вузловим ходом) автономність по запасам провіанту — 5 діб
Екіпаж	27 чол.
Озброєння
Ракетне озброєння	2х22 140-мм РСЗВ А-22 «Огонь» (132 НУРС ОФ-45, ЗЖ-45)
Зенітне озброєння	2x6 30-мм АУ АК-630М, 1х2 ПУ МТУ-2 ЗРК «Ігла-1М»

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Артемівськ.

Артемівськ — малий десантний корабель на повітряній подушці Військово-Морських Сил України проекту 1232.2 (тип «Зубр», за класифікацією НАТО — Pomornik). Бортовий номер U424. До 1995 року — МДК-123 Чорноморського флоту.

Особливості проекту

Малі десантні кораблі проекту 1232.2 (також 12322) «Зубр» на сьогодні є найбільшими у світі десантними кораблями на повітряній подушці^[1], що здатні виходити на берег, долати рови і траншеї, рухатися по болотах і висаджувати десант в глибині оборони противника. Один «Зубр» здатен доставити на берег до трьох основних бойових танків і 140 морських піхотинців. Для висадки десантів з МДКПП типу «Зубр» є придатними до 78% загальної довжини берегової смуги морів і океанів світу. На відміну від інших проектів МДКПП, «Зубри» в ході висадки можуть здійснювати вогневу підтримку сил десанту, для чого мають по дві 140-мм реактивні установки залпового вогню А-22 «Огонь».

Проектування десантного корабля на повітряній подушці під шифром «Зубр» розпочалося у 1978 році, на основі досвіду експлуатації серійних ДКПП проекту 1232.1 «Джейран». Перший «Зубр» був спущений на воду у 1986 році і вступив у склад флоту у 1988 році^[1]. Кораблі будувалися на суднобудівних заводах в Ленінграді, Хабаровську та на ФСК «Море» в Феодосії.

Основною силовою несучою частиною корпусу корабля проекту 12322 «Зубр», що забезпечує міцність і непотоплюваність, є понтон прямокутної форми розмірами 57,3х21,9 метрів. Надбудова, що знаходиться на понтоні, двома поздовжніми перегородками розділена на три функціональних відсіки. У середній частині розміщено відсік десантної техніки з танковими доріжками і апарелями. У бортових відсіках розміщені основні й допоміжні енергоустановки, приміщення для особового складу десанту, житлові приміщення екіпажу, системи забезпечення життєдіяльності та захисту від зброї масового ураження. Для підтримки комфортних умов на бойових постах, у приміщеннях десанту і житлових приміщеннях екіпажу передбачені системи вентиляції, кондиціювання та опалення, теплозвукоізолюючі покриття, конструкції з вібродемпфуючих матеріалів^[2].

Для приводу нагнітачів повітряної подушки і повітряних гвинтів на кораблях встановлені високотемпературні газотурбінні двигуни. Повітряну подушку формують чотири нагнітальних агрегати НО-10 з осьовим робочим колесом діаметром 2,5 метри. Створення тяги для руху судна здійснюється трьома 4-лопатевими реверсивними гвинтами зі змінним короком. Гвинти діаметром 5,5 м — в кільцевих насадках з полімерних композитних матеріалів^[2].

Корабель здатний перевозити 3 основних бойових танки сумарною масою до 150 тонн, або 10 бронетранспортерів сумарною масою до 131 тонн, або 8 бойових машин піхоти сумарною масою до 115 тонн. Для десанту передбачено 4 приміщення на 140 місць. Замість бойової техніки приміщення може бути обладнане для розміщення додатково ще 366 чоловік (всього близько 500 чоловік).

«Артемівськ» — четвертий корабель проекту^[2].

Історія корабля

Корабель із заводським номером С-302 був закладений у Феодосії на кораблебудівному заводі «Море». Спущений на воду 30 грудня 1989 року. Зарахований в списки кораблів ВМФ СРСР як МДК-123 (бортовий № 508) і включений до складу 39-ї дивізії морських десантних сил Чорноморського флоту з базуванням на Кримську військово-морську базу (оз. Донузлав)^[3].

У 1994 році МДК-123, разом зі сторожовим кораблем «Питлівий» і ракетним катером Р-15 брав участь у евакуації громадян Росії з Грузії, охопленої громадянською війною^[4]. Під час проведення евакуаційної місії, коли загін кораблів у складі великих десантних кораблів «Костянтин Ольшанський» і ВДК-69 піддалися нападу з боку декількох озброєних катерів абхазьких воєнізованих формувань, МДК-123, який прийшов на допомогу, відігнав нападників вогнем зі скорострільної артилерійської установки АК-630М. При цьому він потопив один з ворожих катерів.

10 січня 1996 року в ході розділу Чорноморського флоту СРСР МДК-123 був включений у склад ВМС України, де отримав найменування «Артемівськ» і бортовий номер U424^[3]. Включений до складу 5-ї бригади десантних кораблів ВМС України. Шефство над кораблем взяла Артемівська міська рада. Угода про шефські зв'язки передбачала комплектування корабля призовниками з Артемівська, допомогу екіпажу корабля, обмін делегаціями.

29 листопада 2000 року у зв'язку із закінченням встановленого для нього терміну служби, втратою тактико-технічних характеристик і недоцільністю відновлення «Артемівськ» був виведений зі складу флоту і списаний.