У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Бельські .
Антоній Бельський гербу Єліта (пол. Antoni Bielski ; близько 1720 — 28 лютого 1789 , Пеняки , нині Золочівський район , Львівська область ) — польський шляхтич, «пан на Зборові (принаймні від бл. 1766)[ 1] з навколишніми поселеннями, Ярчівцях з навколишніми поселеннями, Пеняках з навколишніми поселеннями, Залізцях , Доброводах , Великому Ключеві , М'ястківці , половині сіл Уторопи , Шешори , Прокурава , Брустурів , Верхній Вербіж …». 19 листопада 1778 року він отримав титул австрійського графа від імператриці Марії-Терезії . Кавалер ордену Білого Орла (1782), кавалер ордену Святого Станіслава (1781), ловчий надвірний коронний (1750), староста червоногродський , староста рабштинський (1749; Богуслав Бельський у 1742 році[ 2] отримав королівський дозвіл (пол. konsens ) щодо передачі Рабштинського староства Антонію Бельському.[ 3]
Родина
Портрет Теклі Бельської з Калиновських
Його дружиною була Текля з Калиновських , старостина вінницька (у 1736 році її коштом збудований костел святого Антонія та монастир бернардинців в селі Гвіздець [ 4] ), з нею мав сина Богуслава та шість доньок[ 5] :
Примітки
↑ Zborów 2.) Z., miasteczko w pow. złoczowskim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego . — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 526. (пол.)
↑ Marek Jerzy Minakowski. Antoni hr. Bielski z Olbrachcic h. Jelita . sejm-wielki.pl (пол.) . Genealogia Potomków Sejmu Wielkiego. Процитовано 25 травня 2022 .
↑ Boniecki А. Herbarz polski… — S. 236.
↑ Betlej A. Kościół p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Panny Marii i klasztor bernardynów w Gwoźdźcu // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Cz. I: Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, «Antykwa», 1996. — Т. 4. — S. 21. — ISBN 83-85739-34-3 . (пол.)
↑ Uruski S. Rodzina, Herbarz Szlachty Polskiej, Uzupełnienia i sprostowania. — Cz. I. — Warszawa, 1932. — S. 13. (пол.)
Джерела
Посилання