Антипов Михайло Васильович

Не плутати з Антипов Микола Васильович.
Антипов Михайло Васильович
Народження18 листопада 1944(1944-11-18)
Маріуполь, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Смерть2015
Країна СРСР
 Україна
Жанрпейзаж і натюрморт
НавчанняСаратовське художнє училище (1969)
Діяльністьхудожник
ЧленСпілка радянських художників України
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Антипов.

Михайло Васильович Анти́пов (нар. 18 листопада 1944, Маріуполь — пом. 2015) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1990 року та Маріупольської організації Спілки художників України з 1995 року.

Біографія

Народився 18 листопада 1944 року в місті Маріуполі (нині Україна). 1969 року закінчив Саратовське художнє училище, де навчався у Володимира Гурова, Рифада Батаршина, Валентина Успенського.

З 1969 року працював у Маріуполі, з 1976 року — на Донецькому художньо-виробничому комбінаті. Жив у Маріуполі в будинку на вулиці Тесленка, № 93[1], потім в будинку на вулиці Мамина-Сибіряка, № 36, квартира 122[2]. Помер у 2015 році[3].

Творчість

Працював у галузі станкового живопису, автор пейзажів, натюрмортів.

На його полотнах представлена вся географія творчих подорожей автора, є, звичайно, і місцеві зарисовки – багато робіт він виконав у себе на дачі в околицях Гурзуфа. Відзначаючи незвичайну техніку виконання картин Михайла Антипова, які іноді позбавлені насиченої, хімічної яскравості акрилу, колеги зазначали, що Михайло Васильович працював старими олійними, земляними фарбами природного походження, а в своїй техніці намагався «брати» не стільки кольором, скільки передачею тону: «Через весь його живопис проходить розуміння того, що тон важливіший, ніж колір. Колір лише акцентує увагу на тих чи інших деталях, доповнює роботу». [4]

Працював у Маріуполі на Донецькому художньо-виробничому комбінаті (1969). У 1975 році Михайло Антипов прийшов у Художній фонд, що існував при Союзі художників СРСР. Система цього фонду допомагала багатьом діячам образотворчого мистецтва вирішувати різні економічні та побутові питання, організовувати виставки тощо.

Серед робіт:

  • «Калина червона» (1977);
  • «Гілка жасмину» (1979);
  • «Подих весни» (1989);
  • «Подвір'я діда» (1989);
  • «На річці Снов» (1989);
  • «Ніч» (1990);
  • «Сутінки в Гурзуфі» (1990);
  • «Місячна долина» (1994);
  • «Терен» (1994);
  • «Манґишлацька затока» (1996);
  • «Степ Приазов'я» (1997, полотно, олія);
  • «Глід» (1997);
  • «Натюрморт» (1997, полотно, олія);
  • «Літо» (1997);
  • «Сива ковила» (1998);
  • «В полі, на Саур-Могилі» (1999);
  • «Мальви» (1999);
  • «Липневий ранок» (2000).

Брав участь у всеукраїнських виставках.

Примітки

  1. ↑ Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 5 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
  2. ↑ Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 359.
  3. ↑ Антипов Михайло Васильович / l-art.kiev.ua. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 10 квітня 2022.
  4. ↑ Антипов Михаил Васильевич — Окна соцреализма. oknasocrealisma.com (ru-RU) . Процитовано 30 липня 2024.

Література