Анте Маркович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Анте (ім'я).
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маркович.
Анте Маркович
Ante Marković
сербохорв. Ante Marković Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Прем'єр-міністр Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії
Голова Союзної виконавчої ради
16 березня 1989 — 20 грудня 1991
ПрезидентРаїф Діздаревич
Янез Дрновшек
Борисав Йович
Сейдо Байрамович (в/о)
Стіпе Месич
Бранко Костич (в/о)
ПопередникБранко Мікулич
НаступникАлександар Митрович (виконувач обов'язків)
(Посаду згодом скасовано)
Президент Соціалістичної Республіки Хорватії
Голова Президії СР Хорватії
10 травня 1986 — травень 1988
ПопередникЕма Деросі-Б'єлаяц
НаступникІво Латін
Прем'єр-міністр Соціалістичної Республіки Хорватії
Голова Виконавчої Ради Сабору СР Хорватії
липень 1980 — 20 листопада 1985
ПрезидентЯков Блажевич
Маріян Цветкович
Мілутін Балтич
Якша Петрич
Перо Цар
ПопередникПетар Флекович
НаступникЕма Деросі-Б'єлаяц
Народився25 листопада 1924(1924-11-25)
Коніц, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер28 листопада 2011(2011-11-28) (87 років)
Загреб, Хорватія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованийДубровник Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якполітик, комісар, інженер-електрик Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаЮгославія і Боснія і Герцеговина Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьхорват
Alma materFaculty of Electrical Engineering and Computing, University of Zagrebd Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяСоюз комуністів Югославії,
Союз реформаторських сил Югославії
Релігіяатеїст
 Медіафайли у Вікісховищі

А́нте Ма́ркович (хорв. Ante Marković, *25 листопада 1924, Коніц, нині Боснія і Герцеговина — †28 листопада 2011, Загреб, Республіка Хорватія) — югославський і хорватський державний діяч. Більш за все відомий як останній прем'єр-міністр Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії.

Життєпис

Маркович за походженням боснійський хорват, народився в Коніці, в тогочасному Королівстві сербів, хорватів і словенців. Закінчив електротехнічне відділення технічного факультету Загребського університету в 1954 р.[2] Працевлаштувався на підприємстві «Раде Кончар», де в 1961 році став генеральним директором. Цю посаду займав протягом 23 років аж до 1984 року. У політику ввійшов у 1980 р., обійнявши посаду Голови Виконавчої Ради Сабору Соціалістичної Республіки Хорватії, тобто очоливши уряд тодішньої Хорватії. У 1986 році став Головою Президії СР Хорватії, змінивши на цій посаді Ему Деросі-Б'єлаяц. Займав цей пост до 1988 року, доки його не змінив Іво Латін. У березні 1989 р. після відставки Бранка Микулича став прем'єр-міністром Югославії. Після оприлюднення цього рішення США очікували налагодження співпраці, позаяк Маркович славився своєю «прихильністю до ринкових реформ»[3], а BBC оголосило, що він «найкращий союзник Вашингтона в Югославії». [4] У кінці того самого року Маркович розпочав нову і амбітну програму безпрецедентних економічних реформ, включаючи стабілізацію валюти та приватизацію, а також програму обмеженої лібералізації торгівлі. Результатом його грошової реформи було тимчасове припинення інфляції, що зумовило короткочасне піднесення рівня життя в Югославії, який перед цим неухильно падав. Тим не менш, короткочасний ефект розгорнутих Марковичем економічних реформ призвів до занепаду промислового сектора Югославії. У боротьбі з конкурентами у вільнішому ринковому середовищі ставалися численні банкрутства роздутих державних («самоврядних») підприємств, що пізніше дало козирі численним етнічним націоналістичним політичним супротивникам Марковича. До 1990 року річний темп зростання ВВП впав до -7,5 %. У 1991 році ВВП скоротився ще на 15 відсотків, а обсяг промислового виробництва знизився на 21 відсоток.

Маркович своєю популярністю завдячував своєму образу нового, сучасного політика західного стилю. Як такий він швидко став улюбленцем ліберальних кіл, які хотіли, щоб Югославія перетворилася на сучасну демократичну федерацію. Маркович також додавав собі популярності, стоячи осторонь дедалі запекліших чвар у керівництві Союзу комуністів Югославії або намагаючись виступати посередником між різними республіками. У липні 1990 року він створив Союз реформаторських сил (хорв. Savez reformskih snaga), політичну партію підтримки реформованої югославської федерації. За даними опитування, проведеного Союзною Виконавчою Радою (урядом СФРЮ), ця партія мала підтримку 14 % людей у Боснії і Герцеговині і менш ніж 5 % в інших республіках.[5] Утворення Союзу реформаторських сил було сприйнято неоднозначно. Тодішній президент Югославії Борисав Йович прокоментував:

Загальний висновок полягає в тому, що Анте Маркович більше нам не є прийнятним або надійним. Ніхто більше не має ніяких сумнівів, що він це продовження руки Сполучених Штатів в плані повалення всякого, хто думав чи думає про соціалізм, і саме нашими голосами в Скупщині ми призначили його прем'єр-міністром. Він грає в найнебезпечнішу гру, в зраду.[6]

Висновок Йовича про роль Марковича:

Він був, безсумнівно, найактивнішим творцем розвалу нашої економіки і, в значній мірі, важливим учасником розпаду Югославії. Інші, хвалячись тим, що розвалили Югославію, хотіли б узяти на себе цю безславну роль, але у всіх цих відношеннях їхні вчинки не йдуть ні в яке порівняння з тим, що зробив Маркович, який оголошував себе прибічником збереження Югославії[6]

Пізніше його програму саботував Слободан Мілошевич, який

фактично обумовив невдачу Марковича до грудня 1990 року, таємно забезпечивши незаконну позику в 1,7 млрд. $ від головного банку Сербії для того, щоб полегшити своє переобрання в тому місяці. Позика підірвала економічну програму жорсткої економії Марковича, зводячи нанівець успіх, досягнутий у справі контролю інфляції в країні.[7]

Або, як розповідає це Крістофер Беннет у книзі Криваве падіння Югославії[8]:

Простіше кажучи, банк друкував стільки грошей, скільки, як відчував Мілошевич, він потребував, щоб переобратися, а розмір «позики» ставав ясним через кілька тижнів, коли інфляція знову злітала по всій країні. Коли економіка відновлювала сповзання, Маркович знав, що його заходи провалилися […]

Межі компетенції федерального уряду ще більше звузили сепаратистські рухи в Словенії та Хорватії. В останні місяці свого перебування на посаді Маркович намагався знайти компроміс між сепаратистами і тими, хто вимагав, щоб Югославія залишалася єдиним цілим. Його зусилля, яким хоч і сприяли нові демократичні уряди в Боснії і Македонії, в кінцевому підсумку провалились, тому що армія — яка мала бути його найбільшим союзником — перейшла на сторону Мілошевича і сербських націоналістів. Розчарований і політично безсилий, Маркович розповів своєму кабінету у вересні 1991 року, що́ він довідався з пристрою для прослуховування, який потрапив у його розпорядження:[9]:

Було чітко встановлено зв'язок ​​[між сербським урядом, армією та сербськими політиками в Боснії]. Я знаю, бо я чув, що Мілошевич віддав наказ Караджичу вступити в контакт з генералом Узелацем і наказати, відповідно до рішень зборів військової верхівки, щоб зброю було роздано і щоб ТО Країни та Боснії була озброєна і використана при здійсненні плану RAM.[10]

Маркович залишався на своїй посаді навіть після початку війни, пішовши у відставку тільки в грудні 1991 року, ізольований і не маючи ніякої влади. Після цього Маркович зник з поля зору громадськості. У 1993 році він, за чутками, був обранцем Туджмана на пост прем'єр-міністра Хорватії, очевидно, через його економічну компетентність. Посада, зрештою, дісталася Нікіці Валентичу, який використав деякі з рецептів Марковича, щоб зупинити інфляцію. Натомість Маркович присвятив себе кар'єрі ділової людини. На початку 2000-х він працював економічним радником уряду Македонії.

У 2003 році він з'явився як свідок на судовий процес МТКЮ у справі Мілошевича. Ця поява порушила 12 років мовчанки, після тих свідчень він дав інтерв'ю загребському журналу новин «Глобус». У своїх свідченнях він заявив, що Мілошевич, як і Туджман підтвердили йому, що в березні 1991 року в сербському селі Караджорджево вони уклали угоду з метою поділити Боснію і Герцеговину між собою.[11]

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119426226 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ (хор.) Kristijan Zimmer (2004). Dodijeljene Zlatne diplome i priznanja «Josip Lončar». Архів оригіналу за 27 жовтня 2012. Процитовано 11 серпня 2011.  [Архівовано 2012-10-21 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Facts on File, January 27, 1989
  4. ↑ Misha Glenny, "The Massacre of Yugoslavia, " New York Review of Books, January 30, 1992
  5. ↑ Стаття про розпад Югославії. Danas (сербською) . Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 15 серпня 2011. 
  6. ↑ а б Testimony of Borisav Jović. Prosecutor v. Slobodan Milošević. ICTY. 20 листопада 2003. Архів оригіналу за 27 жовтня 2012. Процитовано 19 жовтня 2010. 
  7. ↑ Rogel, Carole (1998). The Breakup of Yugoslavia and the War in Bosnia. Greenwood Publishing Group. с. 92. ISBN 9780313299186. 
  8. ↑ Bennet, Christopher (1995). Yugoslavia's Bloody Collapse. C. Hurst & Co. Publishers. с. 121. ISBN 9781850652328. 
  9. ↑ Judah, Tim (1997). The Serbs: History, Myth and the Destruction of Yugoslavia. New Haven and London: Yale University Press. 
  10. ↑ Magazine Vreme, No. 48, 23 September 1991
  11. ↑ Croatian News Agency (2003). Report on Marković's testimony on ICTY. Архів оригіналу за 27 жовтня 2012. Процитовано 14 серпня 2011. 

Read other articles:

Polisportiva Nuovo Campobasso Calcio 2011-2012

Questa voce sull'argomento stagioni delle società calcistiche italiane è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Segui i suggerimenti del progetto di riferimento. Voce principale: Unione Sportiva Campobasso 1919. Polisportiva Nuovo Campobasso CalcioStagione 2011-2012Sport calcio Squadra Campobasso Allenatore Nicola Provenza (1ª-17ª) Edoardo Imbembo (18ª-42ª) Presidente Ferruccio Capone Seconda Divisione13º posto nel girone B. Coppa It...

 

Perjudian di Jepang

Sebagian besar bentuk perjudian di Jepang umumnya dilarang oleh Hukum Pidana bab 23;[1] namun, ada beberapa pengecualian, termasuk bertaruh pada balap kuda dan olahraga motor tertentu.[2] Olahraga umum, lotre, dan toto (lotre sepak bola) diadakan di bawah undang-undang khusus untuk meningkatkan pendapatan pemerintah nasional dan lokal serta menawarkan bentuk hiburan. Sejak 2018, operator kasino telah menawar tiga lisensi legal untuk mengoperasikan resor kasino terintegrasi di ...

 

Ford EcoSport

Ford EcoSportInformasiProdusenFordMasa produksi2003–sekarangBodi & rangkaKelasMini MPVBentuk kerangka5-door wagonTata letakMesin depan, penggerak roda depan/4WDKronologiPendahuluFord Escape (Asia Tenggara) Ford EcoSport adalah mini MPV yang awalnya dibuat oleh Ford Motor Company Brazil sejak tahun 2003 di pabrik Camaçari. Generasi kedua EcoSport diluncurkan tahun 2012 dan juga dirakit di pabrik baru di Chennai, India.[1] Generasi kedua (2013–sekarang) Generasi keduaInfor...

East Java

Province of Indonesia in eastern Java ProvinceEast Java Jawa TimurProvinceProvince of East Java Coat of armsMotto(s): Jer Basuki Mawa BéyaSuccess Requires Sacrifice   East Java in    IndonesiaOpenStreetMapCoordinates: 7°42′S 112°30′E / 7.7°S 112.5°E / -7.7; 112.5Established25 February 1950Capitaland largest citySurabayaGovernment • BodyEast Java Provincial Government • GovernorAdhy Karyono (Acting) • ...

 

Melizzano

MelizzanoKomuneComune di MelizzanoLokasi Melizzano di Provinsi BeneventoNegaraItaliaWilayah CampaniaProvinsiBenevento (BN)Luas[1] • Total17,59 km2 (6,79 sq mi)Ketinggian[2]190 m (620 ft)Populasi (2016)[3] • Total1.892 • Kepadatan110/km2 (280/sq mi)Zona waktuUTC+1 (CET) • Musim panas (DST)UTC+2 (CEST)Kode pos82030Kode area telepon0824Situs webhttp://www.comune.melizzano.bn.it Melizzano ad...

 

13e régiment d'artillerie

13e régiment d’artillerie Insigne du 13e régiment d’artillerie (vers 1939). Création 1833 Pays France Branche Armée de Terre Type régiment d’artillerie Inscriptionssur l’emblème Constantine 1837Zaatcha 1849Sébastopol 1854-1855Solférino 1859Extrême-Orient 1885La Somme 1916L'Aisne 1917-1918 Guerres Conquête de l'AlgérieGuerre de CriméeCampagne d'Italie (1859)Guerre de 1870Guerre de la CommuneConquête de la TunisieExpédition du TonkinPremière Guerre mondialeSeco...

Grendel Inc.

Grendel Inc.Grendel P30IndustryFirearms manufacturingFounded1987; 37 years ago (1987) in the USAFounderGeorge Lars Kellgren Grendel Inc., founded by George Kellgren, was a Florida firearms company which produced polymer framed semi-automatic pistols from 1987 to 1994.[1] Zytel was used for grips, magazines, and furniture while slides, barrels, slide rails, and other high-pressure parts were manufactured using LaSalle Stressproof steel.[2] Products Grendel P10...

 

哈萨克斯坦总统

此条目序言章节没有充分总结全文内容要点。 (2019年3月21日)请考虑扩充序言，清晰概述条目所有重點。请在条目的讨论页讨论此问题。 哈萨克斯坦總統哈薩克總統旗現任Қасым-Жомарт Кемелұлы Тоқаев卡瑟姆若马尔特·托卡耶夫自2019年3月20日在任任期7年首任努尔苏丹·纳扎尔巴耶夫设立1990年4月24日（哈薩克蘇維埃社會主義共和國總統） 哈萨克斯坦 哈萨克斯坦政府...

 

Directive Principles

Governing principles of government divisions in India Part of a series on theConstitution of India Preamble PartsI ∙ II ∙ III ∙ IV ∙ IVA ∙ V ∙ VI ∙ VII VIII ∙ IX ∙ IXA ∙ IXB ∙ X ∙ XI ∙ XII ∙ XIII ∙ XIV XIVA ∙ XV ∙ XVI ∙ XVII ∙ XVIII ∙ XIX ∙ XX ∙ XXI XXII SchedulesFirst ∙ Second ∙ Third ∙ Fourth ∙ Fifth Sixth ∙ Seventh ∙ Eighth ∙ Ninth Tenth ∙ Eleventh ∙ Twelfth AppendicesI ∙ II ∙ III ∙ IV ∙ V AmendmentsList ∙ 1 ∙ 2 ∙ ...

Higashi-Sanjō Station

Railway station in Sanjō, Niigata Prefecture, Japan Higashi-Sanjō Station東三条駅West side of Higashi-Sanjō Station in March 2020General informationLocation1 Higashi-Sanjō, Sanjō-shi, Niigata-ken 955-0047JapanCoordinates37°37′43″N 138°58′25″E / 37.6286°N 138.9736°E / 37.6286; 138.9736Operated by JR EastLine(s) ■ Shinetsu Main Line ■ Yahiko Line Distance96.2 km from NaoetsuPlatforms1 side + 1 island platformTracks4Other informationStatusStaffed ...

 

العلاقات المغربية العمانية

العلاقات المغربية العمانية المغرب سلطنة عمان   المغرب   سلطنة عمان تعديل مصدري - تعديل   العلاقات المغربية العمانية هي العلاقات الثنائية التي تجمع بين المغرب وسلطنة عمان.[1][2][3][4][5] مقارنة بين البلدين هذه مقارنة عامة ومرجعية للدولتين: وجه ا�...

 

Husain Ali Riayat Syah dari Aceh

Makam Sultan Ali Ri'ayat Syah bin Al-Qahhar Sultan Husain Ali Riayat Syah adalah Sultan Aceh keempat yang memerintah dari tahun 1568 atau 1571 menurut Lombard[1] hingga tahun 1575 atau tanggal 8 Juni 1579 menurut Lombard.[1] Ia merupakan putera dari Sultan Alauddin al-Qahhar. Referensi ^ a b LOMBARD, Denys. Kerajaan Aceh: Zaman Sultan Iskandar Muda (1607-1636). Jakarta: Kepustakan Populer Gramedia, 2006. ISBN 979-9100-49-6 Didahului oleh:Sultan Alauddin al-Qahhar Sultan Aceh15...

Тройная гелиевая реакция

Схема тройного альфа-процесса Зависимость энерговыделения от температуры при разных ядерных процессах в звёздах Ядерные процессыРадиоактивный распад Альфа-распад Бета-распад Кластерный распад Двойной бета-распад Электронный захват Двойной электронный захват Гамма-�...

 

ByWard Market

This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: ByWard Market – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (February 2010) (Learn how and when to remove this message) This article may need to be rewritten to comply with Wikipedia's quality standards. You can help. The talk page may contain suggestions. (Fe...

 

Doha

Dohaالدوحة Plaats in Qatar Coördinaten 25°18'NB, 51°32'OL Algemeen Oppervlakte 132 km² Inwoners (2010) 796.947[1] Overig Tijdzone UTC+3 Website Officiële website Foto's Universiteit van Qatar - Museum voor Islamitische Kunst Doha Corniche Waqif Soek - The Pearl Luchtfoto Portaal    Azië Doha (Arabisch: الدوحة, ad-doha of ad-dawhah, letterlijk: de grote boom) is de hoofdstad van Qatar en de volkrijkste gemeente van het land. De stad heeft ongeveer 800....

Ice hockey at the 2006 Winter Olympics – Women's tournament

Women's ice hockey tournament This article's lead section may be too short to adequately summarize the key points. Please consider expanding the lead to provide an accessible overview of all important aspects of the article. (January 2018) 2006 Winter OlympicsTournament detailsHost country ItalyVenue(s)2 (in 1 host city)Dates11–20 FebruaryTeams8Final positionsChampions  Canada (2nd title)Runner-up  SwedenThird place  United StatesFourth place Fin...

 

NGC 1702

NGC 1702 L'amas ouvert NGC 1702. Données d’observation(Époque J2000.0) Constellation Table[1] Ascension droite (α) 04h 49m 27,7s[2] Déclinaison (δ) −69° 51′ 03″ [2] Magnitude apparente (V) 12,5[3] 12,7 dans la Bande B[3] Dimensions apparentes (V) 1,0′[3] Localisation dans la constellation : Table Astrométrie Distance environ 48,5 kpc (∼158 000 al) [4] Caractéristiques physiques Type d'objet Amas ouvert Galaxie hôte...

 

Frank Nelson Cole

American mathematician Frank Nelson ColeBorn(1861-09-20)September 20, 1861Ashland, Massachusetts, United StatesDiedMay 26, 1926(1926-05-26) (aged 64)New York City, New York, United StatesScientific careerFieldsMathematicsInstitutionsHarvard UniversityUniversity of MichiganColumbia UniversityAmerican Mathematical SocietyDoctoral advisorFelix KleinDoctoral studentsEric Temple BellGeorge Abram MillerLouis Weisner Frank Nelson Cole (September 20, 1861 – May 26, 1926) was an American mathem...

Hubert Humphrey

Vice president of the United States from 1965 to 1969 For other people named Hubert Humphrey, see Hubert Humphrey (disambiguation). Hubert HumphreyOfficial portrait, 196538th Vice President of the United StatesIn officeJanuary 20, 1965 – January 20, 1969PresidentLyndon B. JohnsonPreceded byLyndon B. JohnsonSucceeded bySpiro AgnewDeputy President pro tempore of the United States SenateIn officeJanuary 5, 1977 – January 13, 1978PresidentJames EastlandPreceded byPositio...

 

June Bacon-Bercey

American meteorologist June Bacon-BerceyJune Bacon-Bercey, c. 1977BornJune Esther Griffin(1928-10-23)October 23, 1928Wichita, Kansas, U.S.DiedJuly 3, 2019(2019-07-03) (aged 90)Burlingame, California, U.S.Alma mater University of California, Los Angeles University of Southern California Children2Scientific careerFields Meteorology Radar metereology Aviation meteorology Weather forecasting Institutions National Weather Service Sperry Rand Corporation National Broadcasting Compan...