Ансамбль Вірменського собору
м. Львів, вул. Вірменська, 7-13
Ансамбль Вірменського собору у Львові. Вигляд з Ратуші
Замовник	Вірменська апостольська церква
Нинішній власник	Вірменська апостольська церква (окремі споруди)
Початок будівництва	XIV століття
Збудовано	початок XX століття

Ансамбль Вірменського собору у Львові — комплекс споруд XIV — початку XX століть, розташований в тій його частині історичного Львова, де селилися вірмени (вул. Вірменська, 7, 7/9). Унікальна пам'ятка вірменської середньовічної архітектури в Україні^[1].

До ансамблю Вірменського собору належать:

• Вірменський собор,
• дзвіниця,
• палац вірменських архієпископів,
• вірменський банк,
• монастир вірменських бенедиктинок,
• пам'ятна колона святого Христофора,
• вівтар «Голгофа».

Собор служить архітектурним центром комплексу, навколо нього групуються всі інші споруди, утворюючи три невеликі замкнуті дворики.

Монастирський (північний) дворик біля північної стіни собору з протилежного боку обмежує будівлю монастиря вірменських бенедиктинок, збудовану в 1682 р. Перед ним у 1881 р. поставлена ​​статуя роботи Томаша Дикаса. Галерея, влаштована за зразком італійських лоджій, служить переходом з монастиря в собор, її нижній ярус — відкритий, арочний, верхній — закритий. У стіну вмуровано два рельєфи (XVI — початку XVII ст.) з місцевого вапняку.

Східний дворик пов'язують з монастирським барокові ворота (1671). Він називається Христофоровим, і в його центрі височіє пам'ятна колона (1726 р.). З усіх боків дворик замкнутий будівлями колишнього вірменського банку (XVII ст.), архієпископського палацу (кінець XVIII ст.), дзвіницею (XVI−XVIII ст.), апсидами собору. Наскрізний прохід з'єднує східний дворик з вул. Лесі Українки. На арці воріт дата «1779» — час відновлення будівель після пожежі 1773 р.

Південний дворик з'єднаний зі східним воротами з бароковим фронтоном (1877), відділений від вул. Вірменської огорожею з металевими ґратами. У ніші огорожі з вулиці поміщена статуя з датою «1664» — характерний зразок львівської скульптури другої половини XVII ст., на думку деяких дослідників приналежна різцю львівського майстра М. Ерлемберга. Уздовж південної стіни собору тягнеться відкрита аркада-галерея, побудована в 1437 р. Біля глухої стіни будинку встановлений дерев'яний горельєф XVIII ст.^[1] - вівтар «Голгофа».

• Содомора А., Домбровський М., Кісь А. Anno Domini. Року Божого: Латинські написи Львова / Автор проекту Василь Ґабор. — Львів: ЛА «Піраміда», 2008. — 288 с.
• S. Barącz. Lwów // Rys dziejów ormiańskich [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]. — Tarnopol, 1869. — S. 105.
• Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ: Будівельник, 1989. — 270 с.
• Смірнов Ю. Вірменський катедральний собор у Львові. — Львів: Авіум, 2011.
• Смірнов Ю. Mons Pius. Історія і сучасність. — Львів: Авіум, 2013.
• Cielątkowska. R. Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczypospolitej. — Gdańsk: Art-Styl, 1998. — S. 76. — ISBN 83-905682-7-6.
• Aleksander Medyński. Lwów. Przewodnik dla zwiedzających miasto. Lwów: wyd. nakładem autora, 1937.
• Grzegorz Rąkowski. LWÓW. Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej. Część IV. Pruszków: Oficyna Wydawnicza „Rewasz”, 2008. ISBN 978-83-89188-70-8.
• Joanna Wolańska. Katedra ormiańska we Lwowie w latach 1902-1938. Przemiany architektoniczne i dekoracja wnętrza. — Warszawa: Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego, 2010. — ISBN 978-83-929227-9-7. [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]
• Постанова Ради Міністрів УРСР від 24 серпня 1963 р. N 970 "Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР" [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Закон України від 23.09.2008 № 574-VI "Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації" [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.