Будівля палацу вірменських архієпископів зведена наприкінці XVII століття за наказом архієпископа Вартана Гунаняна[1][2][3]. Його наступник, архієпископ Якуб Августинович після пожежі 1778 року відбудував і розширив палац[4][5][6][7], а в 1802 році чергову реконструкцію провів архієпископ Ян Шимонович, який знову розширив будівлю і влаштував у ній каплицю[1]. Також у палаці розташовувалися бібліотека, канцелярія та архів єпархії[1].
До 1939 року будівля палацу офіційно належала Капітулу Вірменсько-католицької церкви[1].
Опис
Будинок цегляний, тинькований, Г-подібний у плані, замикає зі сходу Східне (Христофорове) подвір'я Вірменського собору[7]. Чоловий фасад, що виходить на вулицю Вірменську, двоповерховий, на чотири вікна, тильний фасад — триповерховий, з дерев'яними верандами та критими сходами[3][1]. Чоловий фасад розчленований горизонтально тягами, а на рівні другого поверху — вертикально пласкими лопатками між вікнами. Завершується фасад хвилястим фронтоном, у тимпані якого розміщений барельєф із гербом вірменських архієпископів[1][6].
Вікна прямокутні, на першому поверсі частково зберігся первісний кам'яний декор вікон, що складається із прямих сандриків з орнаментом із чотирипелюсткових пізньоготичних розеток, тригліфів і метоп, різьбленого обрамлення вікон[6].
З боку подвір'я також зберігся первісний портал, декорований орнаментом із канелюр[6][7].
Липка Р. М. Ансамбль вулиці Вірменської. — Л. : Каменяр, 1983. — 110 с. — 16000 прим.
Смірнов Ю. Вірменський катедральний собор у Львові. — Л. : ФОП Смірнов Ю. М, 2011.
Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова. — 3-тє. — Л. : Світ, 2006. — 272 с. — (Історичні місця України) — 10000 прим. — ISBN 966-603-393-3.
Мельник І. В. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. — Л. : Апріорі, 2011. — Т. V. — 320 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 1000 прим. — ISBN 978-617-629-032-2.
Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР / Жариков Н. Л., Логвин Г. Н. — К. : Будівельник, 1985. — Т. 3. — 8000 прим.