PROFILPELAJAR.COM

Анґеліка Кауфман
Анґеліка Кауфман
Maria Anna Angelika/Angelica Katharina Kauffmann
	Анґеліка Кауфман, автопортрет, 1781 р.
При народженні	Maria Anna Angelika/Angelica Katharina Kauffmann
Народження	30 жовтня 1741; Кур, Швейцарія
Смерть	5 листопада 1807 (66 років)
	Рим
Поховання	Сант Андреа делле Фратте
Національність	німкеня
Країна	Швейцарія; Три Ліги
Жанр	живопис, гравюра, енкавстика
Навчання	у батька
Діяльність	художниця, художниця-граверка, мисткиня, візуальна мисткиня
Напрямок	неокласицизм
Роки творчості	1753-1802
Член	Королівська академія мистецтв
Твори	вівтарі, портрети, алегорії, малюнки-проекти посуду, меблів,інтер'єрів
Батько	Joseph Johann Kauffmannd
У шлюбі з	Antonio Zucchid
Родичі	Rudolf-Alois Kauffmannd
Роботи в колекції	галерея Бельведер, Музей Прадо, Естонський художній музей, Художній інститут Чикаго, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Тіссен-Борнемісса, Фінська національна галерея, Тейт, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Штедель, Галерея Уффіці, Стара пінакотека, Ермітаж, Музей мистецтва Метрополітен, Музей Вікторії та Альберта, Angelika Kauffmann Museumd, Національні галереї Шотландіїd, Museumslandschaft Hessen Kassel, Kunsthaus Zürichd, Burghley Housed, Музей образотворчих мистецтв, Vorarlberg museumd, Музей мистецтв Філадельфії, Національний музей у Варшаві, Державні художні зібрання Дрездена, Альбертіна, Кенвуд-хаус, Баварські державні колекції картин, Bündner Kunstmuseumd, Tyrolean State Museumd, Єльський центр британського мистецтваd, Національна портретна галерея (Лондон), Художня галерея Південної Австралії, Princeton University Art Museumd, Gibbes Museum of Artd, Національна портретна галерея США, Музей Фіцвільяма, Музей образотворчих мистецтв, Moravian Gallery in Brnod, Національний музей жіночого мистецтваd, Annmary Brown Memoriald, Rhode Island School of Design Museumd, Brest’s Museum of Fine Artsd, Музей Кунстпаласт, Художній музей Сієтла, Національна галерея Ірландії, Художній музей Сент-Луїса, Рінглінг музей, Елторп, Vanderbilt Museum of Artd, Національний музей образотворчого мистецтва, Sabadell Art Museumd, Музей фюрера, Берлінська картинна галерея, Holburne Museumd, Nostell Prioryd, Музей Каподімонте, Kulturstiftung Dessau-Wörlitzd, Манчестерська художня галереяd, Художня галерея леді Левер, Brighton Museum & Art Galleryd, Abbot Hall Art Galleryd, Королівська академія мистецтв, Державні музеї Берліна, The Boxd, Королівський замок у Варшаві, Wolverhampton Art Galleryd, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Музей палацу короля Яна III у Вілянуві, Museum Wiesbadend, Museum of John Paul II Collectiond, Реннський музей образотворчого мистецтва, Музей Ґетті, Print Collectiond, Німецький національний музей, Goethe Housed, Палац Лазєнковський, Державний історичний музей, Newport Museum and Art Galleryd, Музей Чатрапаті Шиваджі Магараджа, Тейт Британія, Musea Brugged, Museo de Arte de Ponced, West Suffolk Heritage Serviced і Національний музей дизайну Купер—Г'юїт
Автограф
	Ангеліка Кауфман у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кауфман.

Анґеліка Марія Ганна Катарина Кауфман (нім. Maria Anna Angelika/Angelica Katharina Kauffmann, 30 жовтня 1741, Кур — 5 листопада 1807, Рим) — відома німецька художниця, графік, представниця класицизму.

Життєпис

Ранні роки

Анґеліка народилася в маленькому містечку Кур (Хур) у Швейцарії. Її батьком був Йоганн Йозеф Кауфман — небагатий німецький художник. У 1742 році родина переїздить до Італії, де Йоганн займався розписом невеличких церков та малюванням на замовлення. У Анґеліки рано відкрились художні здібності, що помітив її батько та став першим та єдиним вчителем. З шести років вона намагалася робити вже складні роботи, у 9 років — спробувала працювати з олійними фарбами, а в одинадцять — виконала у техниці пастелі свій перший замовний портрет єпископа Навроні.

Подальше життя та творчість

У 1754 році родина Кауфманів переїздить до Мілану. Тут кількість замовлень у Анґеліки суттєво зростає. Згідно із модою галантного століття Анґеліка зображала на своїх картинах лялькових красунь у вигляді пастушок на лоні природи або у затишних золотих будуарах. Анґеліка Кауфман — єдина жінка, якій дозволили копіювати твори великих майстрів у Міланській галереї.

Після смерті матері у 1757 році Анґеліка разом з батьком переїздить до Шванценберґу (Австрійська імперія). Тут вона виконує фрески для парафіяльної церкви, потім працює при дворі графа Монфорта. Але вже у 1763 році Кауфмани мешкають у Римі. Анґеліка ближче знайомиться з античним мистецтвом. В цьому на неї великий вплив мав відомий німецький вчений-археолог та історик мистецтва І. Вінкельманн, який займався розкопками у давньоримських містах — Помпеях та Геркуланумі.

У 1766 році Анґеліка переїздить до Лондона. Тут вона прожила 15 років, де познайомилася з видатними англійськими художниками Джошуа Рейнольдсом, президентом Англійської академії мистецтв та Томасом Гейнсборо. Рейнольдс навіть запропонував Анґеліці вийти за нього заміж, але та відмовила.

Ображений Рейнольдс вирішив помститися. Він скористався плутаниною у документах позашлюбного сина графа Горна — Фредеріка Брандта, надавши йому підтримку, хоча Брандт не був затвердженими у правах. Згодом Рейнольдс представив його Анґеліці як свого друга та графа. Молоді люди покохали один одного та незабаром побралися. Тоді Рейнольдс розкрив обман, внаслідок чого за використання чужого імені Ф. Брандта заарештували, а Анґеліка не змігши пробачити Фредеріку обман, через 2 місяці домоглася розриву шлюба. Вся ця історія стала основою сюжету драми В. Ґюго «Рюі Блаз».

Тим не менш, Анґеліка Кауфман залишилася у Лондоні, хоча ця особиста трагедія віддалила її від вищого товариства — головного замовника творів Анґеліки. Вона спілкувалася лише з вузьким колом інтелігенції. За наполяганням батька у 1781 році Анґеліка виходить заміж за венеціанського художника та гравера Антоніо Цуккі. Цього ж року Анґеліка разом з чоловіком переїздить до Італії.

Спочатку Кауфман працювала у Неаполі при дворі королеви Обох Сицилій — Марії Кароліни Габсбурґ. Але Анґеліці швидко набридла одноманітна робота й у 1782 році вона оселяється у Римі. Тут Анґеліка багато працює, захоплюється енкавстикою (живописом восковими фарбами), чудово опановує цю складну техніку, яка виконувалася гарячими засобом та розплавленими фарбами. Кауфман починає робити гравюри, працює в галузі розробки меблів та інтер'єрів, створює складні графічні візерунки для розпису посуду.

Нечасто, але художниця бралась за створення релігійних композицій.

У Римі Анґеліка знайомиться із Йоганном Гете, робить його портрет. Будинок А. Кауфман був єдиний у Римі, який відвідував Гете. Він не пропустив жодного музикального та літературного вечора у її салоні.

Анґеліка Кауфман померла 5 листопада 1807 року у Римі.

Відомі роботи

Портрет Генріка Любомирського у вигляді Купідона, Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького, Львів;
Турчанка, 1773, Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва;
Портрет Й. Вінкельмана, 1764, Цюрих;
Портрет Августи Ганновер, герцогині Брауншвейг-Люнебурзької із сином;
Портрет Марії Кароліни Австрійської;
Умовний портрет Шекспіра (1770-ті);
Алегорія Живопису та Поезії, 1782, Лондон;
Овідій у вигнанні пише «Метаморфози»;
Вергилій, який читає «Енеїду» Октавії та Августу, Ермітаж, Петербург;
Прощання Абеляра з Елоїзою;
Портрет графині Протасової із племінницями, 1788, Ермітаж, Петербург;
Венера умовляє Елену кохати Паріса, 1790, Ермітаж, Петербург;
Портрет фон Бауер;
Портрет Гете;
Автопортрети (різні варіанти).

Звання

Член Академії Святого Луки у Римі (1765 рік);
Член Французької Королівської академії (1768 рік);
Член Англійської академії мистецтв (1768 рік);
Член Венеціанської академії.

Галерея творів

Умовний портрет Шекспіра, 1770-ї рр
Краса, керована Справедливістю, увінчана Досконалістю (алегорія), Кадріорг, Таллінн.
Алегорія Живопису та Поезії , 1782, Лондон
Жіночий портрет, Музей образотворчих мистецтв (Будапешт)
Портрет графині Протасової із племінницями, 1788, Ермітаж, Петербург
Портрет чоловіка художниці, Антоніо Цуккі, 1781
Джованні Вольпато, італійський бізнесмен, гравер, володар порцелянової мануфактури у Римі
Жіночий портрет у вигляді весталки,Дрезденська картинна галерея
Родина Марії Кароліни Австрійської, Вадуц.

Виставок

Retrospektive Angelika Kauffmann (270 works, c. 450 ill.), Düsseldorf, Kunstmuseum (Nov. 15th 1998 — Jan. 24th 1999); München, Haus der Kunst (Febr. 5th — April 18th 1999); Chur, Bündner Kunstmuseum (May 8th — July 11th 1999).

Пам'ять

30788 Анґекауфман — астероїд, названий на честь художниці^[12].
У парафіяльній церкві міста Шварценберґ (Австрія) встановлене мармурове погруддя Анґеліки Кауфман.

Див. також

Примітки

↑ KulturNav — 2016.
d:Track:Q16323063 d:Track:Q16323066
↑ SIKART — 2006.
d:Track:Q683543 d:Track:Q2256716
↑ https://www.workwithdata.com/person/angelica-kauffman-1741
↑ Зведений список імен діячів мистецтва
d:Track:Q110250907 d:Track:Q2494649
↑ ^а ^б RKDartists
d:Track:Q17299517
↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
d:Track:Q160236
↑ https://www.bellasartes.gob.ar/
↑ Sabadell Art Museum — 1980.
d:Track:Q3819625 d:Track:Q4886818
↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/383338
↑ https://www.museabrugge.be/collection/work/id/2014_GRO2413_III
↑ http://n2t.net/ark:/65665/kq4609c2cc5-0330-4a81-9d47-541ddf9e5735
↑ База даних малих космічних тіл JPL: Ангеліка Кауфман (англ.) .

Джерела

Angelica Kauffmann: «Mir träumte vor ein paar Nächten, ich hätte Briefe von Ihnen empfangen». Gesammelte Briefe in den Originalsprachen. Hrsg., kommentiert und mit einem Nachwort versehen von Waltraud Maierhofer. Libelle, Lengwil 2001, ISBN 3-909081-88-6.
Angelika Kauffmann: Briefe einer Malerin. Ausgewählt, kommentiert und mit einer Einleitung von Waltraud Maierhofer. Dieterich'sche Verlagsbuchhandlung, Mainz 1999, ISBN 978-3-87162-047-8.
Gabrielle Alioth: Der prüfende Blick. Roman über Angelica Kauffmann. Nagel & Kimche Verlag, Zürich 2007, ISBN 978-3-312-00383-9.
Bettina Baumgärtel (Hrsg.): Angelika Kauffmann Retrospektive. Hrsg. u. bearb. von Bettina Baumgärtel, mit Beitr. von Brian Allen u.a. Ostfildern: Hatje 1998, ISBN 3-7757-0756-5.
Magdalena Häusle (Hrsg.): Angelika Kauffmann — In Liebe ans Vaterland. Ausstellungskatalog. Bucher-Verlag, Hohenems 2008.
Waltraud Maierhofer: Angelika Kauffmann, Rowohlt, Reinbek 1997, ISBN 3-499-50554-1.
Tobias G. Natter (Hrsg.): Angelika Kauffmann. Ein Weib von ungeheurem Talent. Hatje Cantz Verlag, Ostfildern 2007, ISBN 978-3-7757-1983-4.
Siegfried Obermeier: «Ein Weib mit ungeheurem Talent». Angelika Kauffmann. Econ Taschenbuch, München 1998, ISBN 3-612-26559-8 (früher auch unter dem Titel Die Muse von Rom)
Jutta Rebmann: Angelika Kauffmann. Biographischer Roman. Dtv, München 1998, ISBN 3-423-20178-9.
Simona Weller: Die zehnte Muse. Das Leben der Angelika Kauffmann. Roman. Goldmann, München 1999, ISBN 3-442-72583-6 (belletristische Darstellung)
Hans Ziegler: Reich und berühmt. Die heimlichen Millionen der großen Dichter, Denker und Erfinder. Wirtschaftsverlag Ueberreuter, Frankfurt/Wien 2001, ISBN 3-7064-0807-4.
Torsten Junge: Die Geburt der Heldin — 'Der Tod der Alkestis' von Angelika Kauffmann als Reformulierung eines Mythos. Grin Verlag 2008, ISBN 3-638-94882-X.
Bettina Baumgärtel (ed.): Retrospective Angelika Kauffmann, Exh. Cat. Dusseldorf, Kunstmuseum; Munich, Haus der Kunst, Chur, Bündner Kunstmuseum, Ostfildern, Hatje 1998, ISBN 3-7757-0756-5.
Angelica Kauffman Research Project: Forthcoming catalogue raisonné by Bettina Baumgärtel