Анастасія Маркович
Народилася	1667 (1671)
Померла	1729(1729) Глухів, Гетьманщина
Країна	Річ Посполита
Місце проживання	Гетьманщина
Конфесія	православна
Рід	Марковичі
Батько	Марко Маркович
У шлюбі з	Іван Скоропадський і Голуб Костянтин Іванович
Діти	Ulyana Skoropadskayad
Медіафайли у Вікісховищі

Анастасі́я Марко́вич (1667 (1671)-1729) — українська державна діячка. Представниця роду Марковичів. Донька прилуцького орендаря Марка Марковича. Перший чоловік — генеральний бунчужний Костянтин Голуб, шваґр гетьмана Івана Самойловича. Другий чоловік — гетьман Іван Скоропадський. Часто втручалась у перебіг державних справ, за що прозвана «Настею-гетьманихою». Через владний характер серед козаків народилася приказка: «Іван носить плахту, а Настя — булаву». Мала зв'язки в російських урядових колах, використовувала їх для збільшення своїх маєтків і дбала про інтереси численних родичів. Засновниця монастиря в Гамаліївці та Анастасіївської церкви в Глухові. Також — Анастасія Голуб, Анастасія Скоропадська.

• Чоловік: Костянтин Голуб
• Донька: Євдокія Костянтинівна Голуб (?—[?)

+ Іван Чарниш, генеральний суддя.

• Чоловік (від 1700): Іван Скоропадський
• Донька: Уляна Іванівна Скоропадська (1703—1733)

+ Петро Петрович Толстой, ніжинський полковник, перший росіянин на українському полковницькому уряді.

• (укр.) Пріцак О. Рід Скоропадських (Історично-генеальогічна студія). — Львів, 1938.
• (укр.) Гуржій О. «Іван носить плахту, а Настя — булаву». Суспільно-політичний портрет елітної жінки першої половини XVIII ст. [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Соціум. Альманах соціальної історії. Випуск 1. — 2002. — с.219—230.

• Скоропадська Настя // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1762. — 1000 екз.
• Лебединська Т. Гетьманша серед «собіратєлєй» [Архівовано 2 березня 2014 у Wayback Machine.]