Альфонсо XIII

Альфонсо XIII
ісп. Alfonso[1]
Король Іспанії
Правління1886-1931
Коронація17 травня 1902
ПопередникАльфонс XII
НаступникХуан Карлос I
Біографічні дані
Іменаісп. Alfonso León Fernando María Jaime Isidro Pascual Antonio de Borbón y Austria-Lorena[2]
ісп. Alfonso XIII León Fernando María Santiago Isidro Pascual Antón de Borbón y Habsbourg Lorraine[3]
Релігіякатолицька церква
Народження17 травня 1886(1886-05-17)[4]
Королівський палац у Мадриді, Мадрид[4]
Смерть28 лютого 1941(1941-02-28)[5][6][…] (54 роки)
Рим, Італія[2][8]
стенокардія[9]
ПохованняКоролівська крипта (Ескоріал)[10] і Санта Марія ді Монсеррато[8]
У шлюбі зВікторія Євгенія Баттенберзька[8]
ДітиХайме (герцог Сеговії)[6], Беатріс Ізабельd[6], Хуан, граф Барселонський[6], Гонсало де Бурбон[6], Роджер Вінсентd[6], Фердинандоd[6], Альфонсо де Бурбон[6][1], Марія Христинаd[6], Жана де Леонd[6], Тереза де Бурбонd[6], Леандро де Бурбонd[6] і Мапія де де Тулуз-Лотрекd[6]
ДинастіяІспанські Бурбони[11]
БатькоАльфонсо XII[8]
МатиМарія Крістіна Австрійська[8]
Нагороди
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Альфонсо XIII (ісп. Alfonso XIII; повне ім'я: Alfonso León Fernando María Jaime Isidro Pascual Antonio de Borbón y Habsburgo-Lorena; фр. Alphonse Léon Ferdinand Marie Jacques Isidore Pascal Antoine de Bourbon, також відомий як El Africano або Африканець через свої африканістські погляди[en]; 17 травня 1886, Мадрид, Іспанія — 28 лютого 1941, Рим, Італія) — король Іспанії в 1902—1931 роках з династії Бурбонів.

Виховання та імідж Альфонса XIII були тісно пов'язані з військовим станом; він часто уявляв себе солдатом-королем[12]. Його ефективне правління почалося через чотири роки після іспано-американської війни, коли різні соціальні фракції спроектували на нього свої сподівання національного відродження[13]. Як і інші європейські монархи свого часу, він відігравав політичну роль, спричиняючи суперечливе використання своїх конституційних виконавчих повноважень[14]. Його весілля[en] з принцесою Вікторією Євгенією Баттенбергською в 1906 було затьмарене спробою замаху на нього[en] внаслідок якої він не постраждав.

Оскільки громадська думка розділилася з приводу Першої світової війни та, крім того, розкол між прихильниками Німеччини та Антанти, Альфонс XIII використовував свої стосунки з іншими європейськими королівськими сім’ями, щоб допомогти зберегти позицію нейтралітету, яку підтримував його уряд[15][16].

Однак кілька факторів послабили конституційну легітимність монарха: розрив системи turno[en], поглиблення кризи системи Реставрації в 1910-х, три кризи в 1917[en], спіраль насильства в Марокко[17] і, особливо, підготовка до прихіду диктатури Мігеля Прімо де Рівери[en] в 1923, подія, яка завершилася як військовим переворотом, так і мовчазною згодою короля[18]. Протягом свого правління монарх зрештою віддав перевагу авторитарним рішенням, а не конституційному лібералізму[19].

Після політичної невдачі диктатури Альфонсо XIII позбавив підтримки Прімо де Рівера (який був змушений піти у відставку в 1930) і схвалив (під час так званої dictablanda[en]) спробу повернення до стану справ до 1923. Тим не менш, на цьому шляху він втратив більшу частину свого політичного капіталу. Він добровільно покинув Іспанію після муніципальних виборів у квітні 1931[en], які розуміли як плебісцит щодо збереження монархії або проголошення республіки, результат яких призвів до проголошення Другої Іспанської Республіки 14 квітня 1931.

Його зусилля з Відомством Європейської війни[en] під час Першої світової війни[20] принесли йому номінацію на Нобелівську премію миру в 1917, яку зрештою виграв Червоний Хрест[21]. На сьогоднішній день він залишається єдиним монархом, який був номінований на Нобелівську премію[22][23].

Життєпис

Альфонсо XIII відвідує Верден у 1919

На відміну від більшості монархів світу Альфонсо правив від самого народження (він народився після смерті свого батька Альфонса XII 17 травня 1886 і був негайно проголошений королем), але не до самої смерті (був вигнаний з країни революцією 1931 року).

Юнацькі й молоді роки короля припали на іспансько-американську війну, втрату Куби і Філіппін, початок політичної кризи в країні — за роки його царювання анархісти вбили чотирьох прем'єр-міністрів Іспанії.

У 1902 році 16-річний монарх проголошений повнолітнім. Під час пандемії іспанського грипу, яка спалахнула в останні місяці Першої світової війни в 1918 році, король також захворів, але видужав.

Альфонс XIII з орденами

3 червня 1928 року йому було присвоєно звання британського фельдмаршала.

Прийшов до повнолітньої влади в 1906 році й тоді ж одружився з принцесою Вікторією Євгенією Баттенберзькою, онучкою англійської королеви Вікторії I.

Позбавлений трону в 1931 році після падіння диктатури Прімо де Рівери, якого він підтримував, після чого Іспанія стала республікою.

На його життя кілька разів відбувалися замахи.

Смерть

Кінцева частина рукопису про зречення від січня 1941

15 січня 1941 Альфонсо XIII відмовився від своїх прав на неіснуючий іспанський престол на користь Хуана. Він помер у Римі 28 лютого того ж року після кількох тижнів агонії після першого важкого нападу стенокардії[24].

В Іспанії диктатор Франциско Франко оголосив триденну національну жалобу[25]. Похорони екс-короля пройшли в Римі в церкві Санта-Марія-дельї-Анджелі-е-дей-Мартірі. Він був похований у церкві Санта-Марія в Монсеррато-дельї-Спаньолі, іспанській національній церкві в Римі, безпосередньо під могилами пап Каллікста III і Олександра VI[26]. У січні 1980 його останки були перевезені до Ескоріалу в Іспанії[27].

Спадщина

Альфонсо був популяризатором туризму в Іспанії. Потреба в розміщенні гостей його весілля спонукала до будівництва розкішного Hotel Palace[en] в Мадриді. Він також підтримував створення мережі державних лож, Paradores[en], в історичних будівлях Іспанії. Його прихильність до футболу призвела до заступництва кількох «королівських» ("real" іспанською) футбольних клубів, першим був Real Club Deportivo de La Coruña в 1907[28]. Вибрані інші включають Реал Мадрид, Реал Сосьєдад, Реал Бетіс, Реал Уніон, Еспаньйол, Реал Сарагоса та Реал Расінг.

На його честь названо проспект у північному мадридському районі Чамартін, Авеніда де Альфонсо XIII (Avenida de Alfonso XIII). Площа або центр міста в Ілоїло, Філіппіни (тепер Пласа Лібертад) була названа на його честь під назвою Пласа Альфонсо XIII (Plaza Alfonso XIII)[29]. Вулиця в Мертір-Тідфілі в Уельсі була побудована спеціально для розміщення іспанських іммігрантів у гірничодобувній промисловості та названа Альфонсо-стріт (Alphonso Street) на честь Альфонса XIII[30].

Маленька миша Перес[en] вперше з’явився як іспанський еквівалент Зубної Феї в казці 1894, написаній Луїсом Коломою[en] для короля Альфонсо XIII, який щойно втратив молочний зуб у віці восьми років, причому Король з’являється в казці як «Король Бубі»[31]. Відтоді ця казка була адаптована до інших літературних творів і фільмів, у деяких з яких з’являється персонаж короля Бубі. Традиція Маленької миши Переса замінювати втрачені молочні зуби невеликою оплатою або подарунком, поки дитина спить, сьогодні майже повсюдно дотримується в Іспанії та Латиноамериканському регіоні. Альфонсо XIII також згадується на меморіальній дошці, яку міська рада Мадрида[en] присвятила в 2003 Маленької миші Пересу на другому поверсі номеру 8 на Calle del Arenal (es), де, як кажуть, жила миша[32].

Особисте життя

Законнонароджені та позашлюбні діти

Король Альфонсо XIII та Королева Вікторія Євгенія з дітьми в Сантандерському палаці Магдалена[en]. Стоять зліва направо: інфанта Марія Крістіна[en], принц Астурійський та інфанта Беатріс[en]. Сидять зліва направо: інфант Хайме, королева, король, інфант Гонсало та інфант Хуан сидять на землі

Альфонсо та його дружина принцеса Вікторія Євгенія Баттенберг (Ена) мали семеро дітей:

  1. Альфонсо, принц Астурійський (1907–1938);
  2. Інфант Хайме, герцог Сеговії (1908–1975);
  3. інфанта Беатріс[en] (1909–2002);
  4. Інфант Фернандо (мертвонароджений 1910);
  5. інфанта Марія Крістіна[en] (1911–1996);
  6. Інфант Хуан, граф Барселонський (1913–1993);
  7. інфант Гонсало (1914–1934).

У Альфонсо також було кілька відомих позашлюбних дітей, зокрема:

Ставлення до євреїв

Альфонсо був відомий своїм доброзичливим ставленням до євреїв і публічно вихваляв їх[39]. У 1932 він прийняв іудео-масонсько-комуністичну теорію змови[40]. Він зробив кілька дій, щоб запропонувати їм захист. У 1917 Альфонсо доручив іспанському консулу в Єрусалимі, Антоніо де ла Сьерва-і-Левіта, графу де Баллобар, допомогти захистити палестинських євреїв[en]. Іншого разу, після того як високопоставлений чиновник у Тетуані вчинив напади на євреїв, делегація, що складалася з католиків, євреїв і мусульман, звернулася до Альфонсо. Потім король усунув від влади тетуанського чиновника, незважаючи на те, що чиновник мав підтримку іспанського міністра закордонних справ[en]. За словами єврейського професора Авраама С.Е. Ягуда, Альфонсо сказав Ягуді в приватних розмовах, що він не буде проводити політику дискримінації щодо євреїв, вважаючи, що всі його іспанські піддані мають право на рівні права та захист[41].

Порнографічне кіно

Альфонсо іноді називають «королем плейбоєм», частково через його рекламу та колекцію іспанських порнографічних фільмів, а також його позашлюбні стосунки[42][43]. Будучи королем, Альфонсо замовляв порнографічні фільми через барселонську виробничу компанію Royal Films, а граф де Романонес виступав як посередник між ним і компанією. Вважається, що загалом було знято від сорока до сімдесяти порнографічних фільмів (три з яких збереглися) і демонструвалися в китайському кварталі Барселони, а також під час приватних показів Альфонсо[44]. Незважаючи на те, що фільми були німі та чорно-білі, вони, тим не менш, були дуже відвертими для того часу, показуючи повну наготу та сцени сексу. Ці фільми демонстрували вміст, який вважався аморальним і дегенеративним, включаючи сексуальні стосунки за участю католицьких священиків, лесбійство та «жінок із величезними грудьми» (останнє з яких, як кажуть, було пристрастю Альфонсо)[43][45]. Більшість із цих фільмів пізніше було знищено під час режиму Франко.

Це змусило деяких припустити, що Альфонсо міг мати залежність від сексу[en][42].

Цікаві факти

Примітки

  1. а б Portal de Archivos Españoles — 2007.
  2. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11929074X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. https://www.boe.es/datos/pdfs/BOE//1886/143/A00539-00540.pdf
  4. а б La Ilustración Española y Americana: Museo universal: periódico de ciencias, artes, literatura, industria y conocimientos útilesMadrid: 1869. — Vol. XXX, вип. XX. — P. 331. — ISSN 1889-8394
  5. Encyclopædia Britannica
  6. а б в г д е ж и к л м н п Lundy D. R. The Peerage
  7. Енциклопедія Брокгауз
  8. а б в г д Diccionario biográfico españolReal Academia de la Historia, 2011.
  9. https://www.abc.es/espana/casa-real/abci-no-quiero-derrame-gota-sangre-201602281105_noticia.html
  10. https://www.huffingtonpost.es/entry/quien-esta-enterrado-en-el-panteon-de-los-reyes-de-el-escorial_es_5e316d23c5b693878a896eec
  11. http://dialnet.unirioja.es/descarga/articulo/4580166.pdf — С. 52.
  12. Harris, Carolyn (2020). Raising Heirs to the Throne in Nineteenth Century Spain: The Education of the Constitutional Monarchy. Royal Studies Journal. 7 (2): 178. doi:10.21039/rsj.270. S2CID 234552045.
  13. Moreno Luzón, Javier (2013). Alfonso el Regenerador. Monarquía escénica e imaginario nacionalista español, en perspectiva comparada (1902–1913) [Alfonso el Regenerador. Постановка монархії та іспанського націоналістичного уявлення з порівняльної точки зору (1902–1913)]. Hispania[en]. Madrid: Editorial CSIC[en]. LXXIII (244): 319. doi:10.3989/hispania.2013.009. ISSN 0018-2141.
  14. Moreno Luzón, 2013, с. 319.
  15. Peris Alcantud, Fernando (2016). La política exterior de España en el contexto europeo, 1898–1931 (PDF). Tiempo y Sociedad (22): 152—153. ISSN 1989-6883. Архів (PDF) оригіналу за 9 жовтня 2022.
  16. Pérez de Arcos, Marina (2021). 'Finding Out Whereabouts of Missing Persons': The European War Office, Transnational Humanitarianism and Spanish Royal Diplomacy in the First World War (PDF). The International History Review. 44 (3): 7. doi:10.1080/07075332.2021.1976809. S2CID 250585535. Архів (PDF) оригіналу за 9 жовтня 2022.
  17. La Porte, Pablo (2017). La espiral irresistible: La gran guerra y el protectorado español en Marruecos. Hispania Nova. Getafe: Universidad Carlos III de Madrid[en]. 15 (15): 503—504. doi:10.20318/hn.2017.3499. ISSN 1138-7319.
  18. Ben-Ami, Shlomo (1977). The Dictatorship of Primo de Rivera: A Political Reassessment. Journal of Contemporary History[en]. 12 (1): 65—84. doi:10.1177/002200947701200103. ISSN 0022-0094. JSTOR 260237. S2CID 155074826.
  19. Moreno Luzón, 2023, с. 24.
  20. Hoh, Anchi (18 січня 2018). "Royal Knight of Charity": King Alfonso XIII of Spain in WWI | 4 Corners of the World: International Collections and Studies at the Library of Congress. Blogs.loc.gov. Процитовано 4 березня 2022.
  21. Nomination%20archive. NobelPrize.org. 1 квітня 2020. Процитовано 4 березня 2022.
  22. Olaya, Vicente G. (November 2018). A king with a mission: the humanitarian deeds of Alfonso XIII during the Great War. El País.
  23. Rodrigo, Inés Martín (19 березня 2014). Alfonso XIII, aliado de los cautivos en la Gran Guerra. ABC.
  24. Moreno Luzón, 2023, с. 15—18.
  25. "Mourning in Spain", The Times (3 March 1941): 3.
  26. "Italians to Mourn Death of Alfonso," The New York Times. 2 March 1931.
  27. "21 Guns for Dead King's Homecoming", The Times (21 January 1980): 4.
  28. Deportivo history – Football Espana. football-espana.net. 29 серпня 2012. Процитовано 25 червня 2015.
  29. Plaza Libertad: The face of Ilonggo History. Iloilo I LOVE!. Процитовано 25 червня 2015.
  30. Morris, Jan (1986). The Matter of Wales (вид. 1986). Penguin Books. с. 339. ISBN 0-14-008263-8.
  31. Sadurní, J. M. (7 травня 2019). Luis Coloma and Ratoncito Pérez, the tale that born as a gift for a Queen. National Geographic (ісп.).
  32. El Ratoncito Pérez has his official plaque in the streets of Madrid already. El País (ісп.). 6 січня 2003.
  33. (фр.) XII. Roger de Vilmorin, sur Dynastie capétienne, consulté le 09/09/2013
  34. (фр.) Jean-Fred Tourtchine (préf. Juan Balansó), Les manuscrits du C.E.D.R.E. – dictionnaire historique et généalogique, numéro 6: Le royaume d'Espagne, vol. 3, Cercle d'Études des Dynasties Royales Européennes, Paris, 1996, 213 p. ISSN 0993-3964
  35. Romero, M. (13 листопада 2006). Sangre azul con bandera púrpura. Diario de León.
  36. Sampedro Escolar, José Luis. Anna María Teresa Ruiz y Moragas. Real Academia de la Historia.
  37. Muere Leandro de Borbón, hijo de Alfonso XIII, a los 87 años. El País (ісп.). 18 червня 2016. Процитовано 1 лютого 2023.
  38. Garcia-Planas, Plàcid (5 січня 2019). La hija misteriosa de Alfonso XIII. La Vanguardia.
  39. Flesler, Linhard та Pérez Melgosa, 2015, с. 81.
  40. González Calleja, 2011, с. 77.
  41. Yahuda, Abraham S.E. (24 квітня 1941). King Alfonso XIII and the Jews. The Sentinel.
  42. а б Navas, Sara (19 липня 2020). Alfonso XIII, "el rey 'playboy" que se convirtió en el primer promotor del cine pornográfico en España. El País (Spanish) .
  43. а б Hodgkinson, Will (11 березня 2004). Thank God I took out the duck scene. The Guardian. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 31 січня 2023. ...as was King Alfonso XIII of Spain, who had a passion for women with enormous breasts.
  44. Devereux, Charlie (17 листопада 2021). Spanish satirical comedy 'Alfonso the African' reveals former king's secret erotic films. The Times.
  45. Mcclure, Alina (15 листопада 2021). The National Dramatic Center premieres a satirical comedy about the Bourbons. Kiratas. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 31 січня 2023. [Архівовано 2021-11-21 у Wayback Machine.]
  46. Pilar of Bavaria & Desmond Chapman-Huston: Don Alfonso XIII. A Study of Monarchy. Londen, Murray, 1931.

Література

  • Альфонсо ХІІІ — король парадоксів / О. П. Іваницька. — Чернівці: Книги-ХХІ, 2006. — 232 c.: іл. — (Новітня історія Іспанії в життєписах королів). — ISBN 966-8653-70-Х

(ісп.)

  • Javier Moreno Luzón (ed.) (2003): Alfonso XIII, un político en el trono, Madrid, Marcial Pons, pp. 373—403, ISBN 84-95379-59-7
  • Morgan C. Hall (2005): Alfonso XIII y el ocaso de la monarquía liberal, 1902—1923, Madrid, Alianza Editorial, ISBN 84-206-4790-X

(англ.)

  • Barry, John M. (2004). The Great Influenza: The Epic Story of the Greatest Plague in History. Viking Penguin. ISBN 0-670-89473-7.
  • Churchill, Winston. Great Contemporaries. London: T. Butterworth, 1937.
  • Collier, William Miller. At the Court of His Catholic Majesty. Chicago: McClurg, 1912.
  • Noel, Gerard. Ena: Spain's English Queen. London: Constable, 1985.
  • Nutall, Zelia. (1906). The Earliest Historical Relations Between Mexico and Japan. Berkeley: University of California Press.
  • Petrie, Charles. King Alfonso XIII and His Age. London: Chapman & Hall, 1963.
  • Pilapil, Vicente R. Alfonso XIII. Twayne's rulers and statesmen of the world series 12. New York: Twayne, 1969.
  • Sencourt, Robert. King Alfonso: A Biography. London: Faber, 1942.
  • Moreno Luzón, Javier (2023). El rey patriota. Alfonso XIII y la nación. Barcelona: Galaxia Gutenberg. ISBN 978-84-19392-11-4.
  • Noel, Gerard. Ena: Spain's English Queen. London: Constable, 1984. Considerably more candid than Petrie about Alfonso, the private man, and about the miseries the royal family experienced because of their haemophiliac children.
  • Nuttall, Zelia (1906). The earliest historical relations between Mexico and Japan: from original documents preserved in Spain and Japan. The University Press.
  • Flesler, Daniela; Linhard, Tabea Alexa; Pérez Melgosa, Adrián (2015). Revisiting Jewish Spain in the Modern Era. New York: Routledge. ISBN 978-1-31798-057-5.

Посилання

Попередник
Альфонс XII
Король Іспанії
1886-1931
Наступник
Хуан Карлос I
Попередник
Альфонс XII
Король Єрусалиму
1886-1941
титулярний
Наступник
Хуан Карлос I

Read other articles:

Grande Erg occidentale Stati Algeria Superficie78 000 km² Il deserto del Grande Erg occidentale (in arabo العرق الغربي الكبير‎?, al-ʿIrq al-Gharbī al-Kabīr) rappresenta per estensione il secondo «mare di dune» dell'Algeria, dopo il Grande Erg orientale[1]. Il suo territorio si estende nella regione nord-occidentale del Paese, confinando a sud e a sud-est con il grande altopiano del Tademaït, a nord-ovest con l'imponente catena montuosa...

 

HoremhebDettaglio del viso di Horemheb, recante la barba posticcia e il copricapo nemes con l'ureo, da una scultura in pietra calcarea che lo raffigura assiso accanto al dio Horus che lo abbraccia. Vienna, Kunsthistorisches Museum[1]Signore dell'Alto e del Basso EgittoIn caricadibattuto; 1319 a.C. –1292 a.C.[2][3] PredecessoreAy SuccessoreRamesse I Nome completoDjeserkheperura-Setepenra Horemheb-Meriamon NascitaEracleopoli Luogo di sepolturatomba KV57 ...

 

Сидят (слева направо): Федр Гаглоев (Гафез), Резо Чочиев, Лади Газзаев, Пауле Санакоев, Елиоз Бекоев, Георгий Джаттиев. Стоят (слева направо): Алекси Букулов, Нафи Джусойты, Реваз Асаев, Петр Пухаев, Георгий Дзугаев, Ила Плиев, Григол Гаглоев Осети́нская литерату́ра (осет. Иро�...

A questa voce o sezione va aggiunto il template sinottico {{Militare}} Puoi aggiungere e riempire il template secondo le istruzioni e poi rimuovere questo avviso. Se non sei in grado di riempirlo in buona parte, non fare nulla; non inserire template vuoti. Questa voce sull'argomento politici italiani è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Segui i suggerimenti del progetto di riferimento. Ignazio De Genova di Pettinengo Min...

 

Gambar Sven Olof Joachim Palme Sven Olof Joachim Palme (30 Januari 1927 – 28 Februari 1986) adalah mantan Perdana Menteri Swedia periode 1969-1976 dan 1982-1986 dari Partai Demokratik Sosial. Ia tewas ditembak menjelang tengah malam pada tanggal 28 Februari. Pranala luar Wikiquote memiliki koleksi kutipan yang berkaitan dengan: Olof Palme. (Inggris) 1986: Swedish prime minister assassinated, BBC News Jabatan politik Didahului oleh:Tage Fritiof Erlander Perdana Menteri Swedia1969–1976 Dite...

 

Final Liga Champions UEFA 1996Sampul pertandinganTurnamenLiga Champions UEFA 1995–1996 Ajax Juventus 1 1 Setelah perpanjangan waktuJuventus menang 4–2 melalui adu penaltiTanggal22 Mei 1996StadionStadion Olimpiade, RomaWasitManuel Díaz Vega (Spanyol)Penonton70.000← 1995 1997 → Final Liga Champions UEFA 1996 adalah final pertandingan sepak bola Liga Champions UEFA 1995–1996, yang diselenggarakan pada tanggal 22 Mei 1996, antara Ajax melawan Juventus di final ke-4 dalam format...

Si ce bandeau n'est plus pertinent, retirez-le. Cliquez ici pour en savoir plus. Cet article ne cite pas suffisamment ses sources (novembre 2013). Si vous disposez d'ouvrages ou d'articles de référence ou si vous connaissez des sites web de qualité traitant du thème abordé ici, merci de compléter l'article en donnant les références utiles à sa vérifiabilité et en les liant à la section « Notes et références ». En pratique : Quelles sources sont attendues ? ...

 

Local council in IsraelEin Mahil עֵין מָהִל, עין מאהל‎عين ماهلLocal council (from 1964)Hebrew transcription(s) • ISO 259ʕein MáhelEin MahilShow map of Jezreel Valley region of IsraelEin MahilShow map of IsraelCoordinates: 32°43′23″N 35°21′08″E / 32.72306°N 35.35222°E / 32.72306; 35.35222Grid position183/236 PALCountry IsraelDistrictNorthernArea • Total5,203 dunams (5.203 km2...

 

For the sport played in the Commonwealth previously known as women's basketball, see Netball. Basketball played by women Women's basketballWNBL Canberra Capitals player Nicole Hunt attempts to steal the ball from Logan Thunder's Renae CaminoHighest governing bodyInternational Basketball FederationCharacteristicsContactLimitedTeam membersFive on-court players per teamTypeTeam sport, ball sportEquipmentBasketballVenueBasketball courtPresenceOlympicYes Initial jump at the match for the ...

Sporting event delegationTurkmenistan at theOlympicsIOC codeTKMNOCNational Olympic Committee of TurkmenistanMedalsRanked 134th Gold 0 Silver 1 Bronze 0 Total 1 Summer appearances19962000200420082012201620202024Other related appearances Russian Empire (1900–1912) Soviet Union (1952–1988) Unified Team (1992) Turkmenistan has competed in seven Games of the Olympiad, first appearing in 1996. They have never competed in the Olympic Winter Games and are the only post-Soviet state...

 

Event in Ecuador 2023 Ecuadorian political crisisLasso appearing before the National Assembly during his impeachment inquiry on 16 May 2023, the day before he invoked muerte cruzadaDate17 May 2023 – 24 May 2023LocationEcuadorTypeParliamentary crisisCausePresident Guillermo Lasso invoked muerte cruzada ('mutual death')OutcomeDissolution of the National Assembly2023 general election triggered A political crisis began in Ecuador on 17 May 2023 as a result of the impeachment trial against Presi...

 

The cover of the first film's DVD release Since the premiere of the anime adaptation of Eiichiro Oda's One Piece manga in 1999, Toei Animation has produced 15 feature films based on the franchise traditionally released during the Japanese school spring break since 2000.[1] Four of the films were originally shown as double features alongside other Toei film productions and thus have a running time below feature length (between 30 and 56 minutes). The first three films were shown at th...

此条目序言章节没有充分总结全文内容要点。 (2019年3月21日)请考虑扩充序言,清晰概述条目所有重點。请在条目的讨论页讨论此问题。 哈萨克斯坦總統哈薩克總統旗現任Қасым-Жомарт Кемелұлы Тоқаев卡瑟姆若马尔特·托卡耶夫自2019年3月20日在任任期7年首任努尔苏丹·纳扎尔巴耶夫设立1990年4月24日(哈薩克蘇維埃社會主義共和國總統) 哈萨克斯坦 哈萨克斯坦政府...

 

رينو ماركيسي معلومات شخصية الميلاد 11 يونيو 1937 (العمر 86 سنة)سان جوليانو ميلانيزي الطول 177 سنتيمتر  مركز اللعب لاعب وسط  الجنسية إيطاليا  المسيرة الاحترافية1 سنوات فريق م. (هـ.) 1955–1956 نادي فانفولا 87 (12) 1956–1960 أتالانتا 120 (10) 1960–1966 فيورنتينا 165 (0) 1966–1971 لاتسيو 123 (4) 1971–1973 ا...

 

United States historic placeChicago Varnish Company BuildingU.S. National Register of Historic PlacesChicago Landmark Show map of Central ChicagoShow map of IllinoisShow map of the United StatesLocation33 W. Kinzie St.Chicago, IllinoisCoordinates41°53′20.39″N 87°37′45.52″W / 41.8889972°N 87.6293111°W / 41.8889972; -87.6293111Built1895ArchitectHenry Ives CobbArchitectural styleDutch Renaissance RevivalNRHP reference No.01000649 [1]Sig...

Type of court in many countries Circuit courts are court systems in several common law jurisdictions.[1] It may refer to: Courts that literally sit 'on circuit', i.e., judges move around a region or country to different towns or cities where they will hear cases; Courts that sit within a judicial circuit, i.e., an administrative division of a country's judiciary; or A higher-level trial court, e.g., for felony or indictment offences. History Origin in England The term circuit court is...

 

Town in South London, England This article is about the town within London. For the larger local government district, see London Borough of Croydon. For similarly-named towns and areas elsewhere and other uses, see Croydon (disambiguation). Human settlement in EnglandCroydon Clockwise from top: the Old Town Hall and Clocktower (with the Spreadeagle in the foreground), Katharine Street; No. 1 Croydon building; the Grants Building, High Street; Saffron Square and other blocksCroydonLocation wit...

 

العلاقات الصومالية السورينامية الصومال سورينام   الصومال   سورينام تعديل مصدري - تعديل   العلاقات الصومالية السورينامية هي العلاقات الثنائية التي تجمع بين الصومال وسورينام.[1][2][3][4][5] مقارنة بين البلدين هذه مقارنة عامة ومرجعية للدولتين: و�...

本條目存在以下問題,請協助改善本條目或在討論頁針對議題發表看法。 此條目需要擴充。 (2014年3月7日)请協助改善这篇條目,更進一步的信息可能會在討論頁或扩充请求中找到。请在擴充條目後將此模板移除。 此條目没有列出任何参考或来源。 (2013年9月7日)維基百科所有的內容都應該可供查證。请协助補充可靠来源以改善这篇条目。无法查证的內容可能會因為異議提出而...

 

This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Oamaru – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (September 2022) (Learn how and when to remove this message) Town in Otago, New ZealandOamaru Te Oha-a-Maru (Māori)TownOamaru from S Hill WalkCoordinates: 45°05′53″S 170°58′16″E / 4...