PROFILPELAJAR.COM

Алое багатолисте
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Порядок:	Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина:	Асфоделові (Asphodelaceae)
Підродина:	Asphodeloideae
Рід:	Алое (Aloe)
Вид:	Алое багатолисте (A. polyphylla)
Біноміальна назва
	Aloe polyphylla; Pillans, 1934

Алое багатолисте^[1] (Aloe polyphylla, Pillans) — сукулентна рослина роду алое.

Морфологічні ознаки

Це сукулентний багаторічник з майже круглою розеткою, що складається з 75-150 зазвичай прямих листків до 80 см у поперечнику, розташованих по спіралі, загострено-трикутних, зеленувато-сизого кольору. Листя сильно м'ясисті, яйцеподібно-довгасті. Квітконіс заввишки 50-60 см, розгалужений майже від основи, з квітками, розташованими на верхівках гілок. Квітки блідо-червоні або рожеві, рідше жовті.

Місця зростання

Лесото (Південна Африка). Алое багатолисте зустрічається на хребті Тхаба Путсоа і в Масеру в Драконових горах на висоті близько 2 300 м над рівнем моря, де іноді відчуває зимовий сніг. Зростає серед сипучих базальтових скель і в ущелинах. Цей рідкісний вид має велике значення для садівництва, проте популяція його скоротилася через викопування рослин для продажу садівникам. Відомо близько 3 500 екземплярів приблизно в 50 місцях. Рослина зникла з 12 раніше відомих пунктів.

Охоронний статус

Алое багатолисте внесене до Додатку І Конвенції про міжнародну торгівлю дикими видами фауни і флори, що знаходяться під загрозою зникнення (CITES).^[2]

Утримання у культурі

Алое багатолисте має репутацію рослини, яку досить важко вирощуватти. Зростаючі у природі на великій висоті, воно погано переносить високі температури. Але це одне з небагатьох алое, які можуть витримувати постійну вологість, мороз і сніг взимку, за умови, що він росте в дуже проникному, добре дренованому ґрунті.

Див. також

Список видів роду алое

Примітки

↑ [[[Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення]] (укр.). Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 27 вересня 2011. {{cite web}}: стрип-маркер templatestyles в |title= на позиції 121 (довідка) Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (укр.)]
↑ [[[CITES]] (англ.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2012. Процитовано 17 травня 2012. {{cite web}}: стрип-маркер templatestyles в |title= на позиції 27 (довідка) CITES (англ.)]

Посилання

Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1 (1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne. (англ.)
Albano, P.-O. (2003). La Conaissance des Plantes Exotiques: 1-324. Édisud, Aix-en-Provence. (фр.)
Germishuizen, G. & Meyer, N.L. (eds.) (2003). Plants of Southern Africa: an annotated checklist. Strelitzia 14.: I-VI, 1-1231. National Botanical Institute, Pretoria. (англ.)
Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. (2011). Aloes. The definitive guide: 1-720. Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. (англ.)
Court, D. 1981. Succulent flora of southern Africa. (SuccF SAfr) (англ.)
Gibbs Russell, G. E. et al. 1985. List of species of Southern African plants, ed. 2. Mem. Bot. Surv. S. Africa v. 51.; v. 56. 1987 (L SAfr) (англ.)
Guillarmod, A. J. 1971. Flora of Lesotho. (F Lesotho) (англ.)
Huxley, A., ed. 1992. The new Royal Horticultural Society dictionary of gardening. (Dict Gard) (англ.)
Reynolds, G. W. 1974. The aloes of South Africa, ed. 3. (Aloe SAfr) 194. (англ.)
Wyk, B. E. van & G. Smith. 1996. Guide to the Aloes of South Africa. (L Aloe SAfr) (англ.)