Алессандро Реніка

Ф
Алессандро Реніка
Алессандро Реніка
Алессандро Реніка
Особисті дані
Народження 15 вересня 1962(1962-09-15) (62 роки)
  Аннвіль-сюр-Мер, Італія
Зріст 182[1]
Вага 76[1]
Громадянство  Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція центральний захисник
Юнацькі клуби
?-1977
1977-1979 		Італія «Голозіне»
Італія «Ланероссі»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1979–1982 Італія «Ланероссі» 16 (0)
1982–1985 Італія «Сампдорія» 67 (5)
1985–1991 Італія «Наполі» 136 (10)
1991–1993 Італія «Верона» 28 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1983–1986 Італія Італія U-21 8 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1997–1998 Італія «Кальдієро»
1999–2001 Італія «Кьоджа Соттомарина»
2001–2002 Італія «Віченца» (дублери)
2003–2004 Італія «Кьоджа Соттомарина»
2009–2010 Італія «Кьоджа Соттомарина»
2011–2012 Італія «Триссіно»
2013 Італія «Триссіно-Вальданьйо»
2016–2017 Італія «Акд Сона Ммацца»
2017 Італія «Грумеллезе»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Алессандро Реніка (італ. Alessandro Renica, нар. 15 вересня 1962, Аннвіль-сюр-Мер) — італійський футболіст, що грав на позиції центрального захисника, зокрема за клуби «Сампдорія» та «Наполі», а також молодіжну збірну Італії. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Дворазовий чемпіон Італії. Дворазовий володар Кубка Італії. Володар Кубка УЄФА. Володар Суперкубка Італії з футболу.

Клубна кар'єра

Народився 15 вересня 1962 року у французькому Аннвіль-сюр-Мер в родині італійських емігрантів. У трьорічному віці переїхав з родиною до Італії, де почав займатися футболом у веронській команді «Голозіне», а в 14 років перейшов до академії «Ланероссі».

У дорослому футболі дебютував 1979 року виступами за основну команду «Ланероссі», за яку протягом трьох сезонів взяв участь у 16 матчах чемпіонату.

1982 року перейшов до лав «Сампдорії», що саме повернулася до Серії A і підсилювала свій склад. до складу якого приєднався 1982 року. Зі свого другого сезону у новій команді став основним гравцем на позиції ліберо. Загалом відіграв за генуезьку команду три сезони своєї ігрової кар'єри, в останньому з яких допоміг команді вибороти Кубок Італії.

1985 був запрошений до лав «Наполі», одного з лідерів тогочасного італійського футболу. Провів у складі неаполітанців шість років своєї кар'єри гравця, протягом яких у статусі основного захисника додав до переліку своїх трофеїв два титули чемпіона Італії, знову ставав володарем Кубка Італії, а також став володарем Кубка УЄФА і Суперкубка Італії.

1990 року отримав важку травму, від якої повністю не відновився і наступного року залишив «Наполі». Завершував ігрову кар'єру у команді «Верона», за яку виступав протягом 1991—1993 років.

Виступи за збірну

Протягом 1983–1986 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 8 офіційних матчах. Був учасником молодіжного Євро-1984.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1997 року, очоливши тренерський штаб команди «Кальдієро». У подальшому працював ще з низкою нижчолігових італійських команд, а також тренував команду дублерів «Віченци».

Титули і досягнення

«Наполі»: 1986-1987, 1989-1990
«Сампдорія»: 1984-1985
«Наполі»: 1986-1987
«Наполі»: 1988-1989
«Наполі»: 1990

Примітки

  1. ↑ а б Panini, ред. (14). Calciatori ‒ La raccolta completa Panini 1961-2012. Т. Vol. 2 (1985-1986). с. 42. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)

Посилання


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.