PROFILPELAJAR.COM

Алар Котлі
Алар Котлі
ест. Alar Kotli;
Народження	4 (17) серпня 1904 Вяйке-Маарья, повіт Ляяне-Вірумаа, Естонія
Смерть	4 жовтня 1963 (59 років) Таллінн
Поховання	Метсакальмісту
Країна	Естонія СРСР
Навчання	Вище технічне училище в Гданську
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Таллінн, Тарту, Пярну
Архітектурний стиль	функціоналізм, модерн
Найважливіші споруди	Резиденція Президента Естонії; Національна опера «Естонія»; Співоча естрада в Талліні
Заклад	Талліннський університет
Нагороди	Заслужений діяч мистецтв Естонської РСР
	Алар Котлі у Вікісховищі

Алар Котлі (Алар Юханович Котлі, ест. Alar Kotli; нар. 4 (17) серпня 1904(19040817), село Вяйке-Маарья, нині місто в однойменній волості, повіт Ляяне-Вірумаа, Естонія — пом. 4 жовтня 1963, Таллінн) — естонський радянський архітектор, заслужений діяч мистецтв Естонської РСР (1947).

Біографія

У 1927 закінчив архітектурний факультет Вищого технічного училища в Гданську. З кінця 1920-х рр.. починає працювати в Естонії. Працював інспектором з будівництва в Міністерствах освіти і шляхів сполучення Естонії, потім заступником директора державного будівельного підприємства «Ехітая». Проектував будівлі в Таллінні і Тарту. У повоєнний час був проектувальником, керівником майстерні і головним архітектором інституту «Естонпроект». З 1945 по 1950 рр.. — голова Спілки архітекторів Естонської РСР.

Педагогічна діяльність

З 1946 по 1950 був викладачем в Інституті прикладного мистецтва (нині Естонська академія мистецтв), Політехнічному інституті (1948—1953) і Художньому інституті (1953—1964) в Таллінні.

Роботи

Резиденція Президента Естонії в Кадріорзі (1938), у радянські часи будівлю займала Президія Верховної Ради Естонської РСР, нині тут знову президентська резиденція^[1]
Реконструкція театру «Естонія» (1945—1948), зруйнованого в результаті тотального бомбардування радянською авіацією Таллінна в березні 1944 року^[2]
Будівля Правління Художнього фонду Естонської РСР (1949—1950)
Державний банк в Пярну (1939)
Сільськогосподарська академія в Тарту (нині Естонський університет природничих наук, 1939—1940, спільно з архітектором Е. Лохком)
Співочі естради в Талліні і Вільнюсі (1950-і рр..) відрізняються новаторсством у підході до функціональних і конструктивних принципів.