Адміністративний устрій Бердичівського району — адміністративно-територіальний поділ Бердичівського району Житомирської області на 1 селищну об'єднану громаду, 3 сільські об'єднані громади і 7 сільських рад, які об'єднують 62 населені пункти та підпорядковані Бердичівській районній раді. Адміністративний центр — місто Бердичів, яке є містом обласного значення та не входить до складу району^[1].

* Примітки: м. — місто, смт — селище міського типу, с. — село, с-ще — селище

• Ріг
• Червоне

Район утворено 7 березня 1923 року в складі Бердичівської округи Київської губернії з Бистрицької, Велико-П'ятигірської, Гришковецької, Дмитрівської, Жидовецької, Кустинської, Маркушівської, Мало-Радзивілівської, Обухівської, Поличинецької, Скраглівської, Терехівської, Хажинської сільських рад Бистрицької волості та Безименської, Бродецької, Вовчинецької, Вуйнівської, Глуховецької, Жежелівської, Куманівської, Листопадівської, Марківецької, Махнівської, Молотківської, Осичанської, Юровецької сільських рад Махнівської волості Бердичівського повіту. 27 березня 1925 року районний центр перенесено до села Махнівки, відповідно район перейменовано на Махнівський.

17 червня 1925 року утворено новий район з центром у м. Бердичів, до складу котрого увійшли Бистрицька, Велико-П'ятигірська, Гришковецька, Дмитрівська, Жидовецька, Мало-Радзивілівська, Маркушівська, Обухівська, Поличинецька, Скраглівська, Терехівська, Фридрівська, Хажинська сільські ради Махнівського району, Білопільська, Велико-Гадомецька, Велико-Низгурецька, Гуровецька, Іванковецька, Кашперівська, Красівська, Пузирецька, Садківська, Семенівська сільські ради Білопільського району. Передані зі складу Житомирської округи: Велико-Мошковецька, Гальчинецька, Журбинецька, Ляховецька, Мало-Мошковецька, Никонівська, Половецька, Реївська, Скаківська, Солотвинська, Червонинська сільські ради Коднянського району, Слободищенська, Швайківська сільські ради Троянівського району, Голодьківська, Мало-Татаринівська, Райківська сільські ради Янушпільського району.

14 листопада 1925 року в складі району утворено Кикишівську, з центром у с. Кикишівка, та Фридрівську сільські ради. 17 грудня 1925 року в складі району утворено Держанівську (з центром у с. Держанівка) та Кукільнянську (з центром у с. Кукільня), в 1926-27 роках — Гвоздавську (з центром у с. Гвіздава), Домбалівську, Закутинецьку (з центром у с. Закутинці), Кустинську (з центром у с. Кустин), Осиківську (з центром у с. Осикове), Татарсько-Селищну (з центром у с. Татарське Селище) та Чехівську (з центром у с. Чехи) сільські ради.

2 вересня 1930 року район було ліквідовано, 36 сільських рад передано до складу новоствореної Бердичівської міської ради, 4 — до складу Махнівського та 9 — Козятинського районів^[2].

28 червня 1939 року з сільської зони Бердичівської міської ради утворено Бердичівський сільський район, з центром у м. Бердичів, у складі Бистрицької, Велико-Гадомецької, Велико-Низгурецької, Велико-П'ятигірської, Гальчинецької, Гришковецької, Голодьківської, Демчинської, Дмитрівської, Жидовецької, Журбинецької, Іванковецької, Катеринівської, Кикишівської, Красівської, Кукільнянської, Кустинської, Маркушівської, Мало-Радзивілівської, Никонівської, Обухівської, Осиківської, Половецької, Райківської, Рейської, Садківської, Семенівської, Сингаївської, Скаківської, Скраглівської, Слободищенської, Солотвинської, Терехівської, Хажинської, Чехівської та Швайківської сільських рад^[3].

В 1941-44 роках територія району входила до гебітскомісаріату Бердичів Генеральної округи Житомир, додатково було утворено Агатівську, Бенедівську, Житинецьку, Малонизгурецьку, Новоолександрівську та Сьомаківську сільські управи^[4].

13 червня 1950 року до складу району передано Закутинецьку сільську раду з Козятинського району. 11 серпня 1954 року ліквідовано Велико-Гадомецьку, Гвоздавську, Демчинську, Дубівську (Чехівську), Журбинецьку, Кикишківську, Кукільнянську, Кустинську, Обухівську, Осиківську, Підгородненську (Мало-Радзивілівську), Радянську (Жидовецьку), Семенівську та Сингаївську сільські ради. 20 березня 1959 року зі складу Чуднівського району передано Райгородоцьку, Лемешівську, Лісово-Слобідську та Буряківську сільські ради.

30 грудня 1962 року до складу району увійшов Чуднівський район, Червоненська селищна, Антопільська, Глиновецька, Городківська, Каменівська, Крилівська, Маломошковецька, Нехврощанська сільські ради Андрушівського району та Глибочанська, Руднє-Городищенська сільські ради Житомирського району. 4 січня 1965 року приєднані раніше сільські ради Андрушівського та Житомирського районів було повернуто до складу цих відновлених районів, 8 грудня 1966 року відновлено Чуднівський район з поверненням до його складу сільрад Бердичівського району^[2].

До початку адміністративно-територіальної реформи в Україні (станом на початок 2015 року) до складу району входили 1 селищна та 29 сільських рад.

7 вересня 2016 року в складі району утворено Семенівську сільську територіальну громаду з центром у с. Семенівка, через що 30 грудня 2016 року ліквідовано Великонизгірецьку, Закутинецьку, Іванковецьку, Красівську, Терехівську та Хажинську сільські ради^[5].

17 травня 2018 року в складі району утворено Гришковецьку селищну територіальну громаду з центром у смт Гришківці, в зв'язку з цим 3 січня 2019 року ліквідовано Гришковецьку селищну та Гальчинську, Никонівську, Половецьку, Рейську, Скаківську, Старосолотвинську сільські ради^[6].

13 серпня 2018 року в складі району утворено Швайківську сільську територіальну громаду з центром у с. Швайківка, через що ліквідовано Мирославську, Райківську, Слободищенську та Швайківську сільські ради^[7].

20 серпня 2018 року в складі району утворено Райгородоцьку сільську територіальну громаду з центром у с. Райгородок, в зв'язку з чим ліквідовано Андріяшівську, Буряківську, Великоп'ятигірську, Маркушівську та Райгородоцьку сільські ради^[8].

На час ліквідації району, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року^[9], до його складу входили 1 селищна, 3 сільських територіальні громади та 7 сільських рад.