Головна стаття — Лугинський район

Адміністративний устрій Лугинського району — адміністративно-територіальний поділ Лугинського району Житомирської області на 1 селищну громаду та 4 сільські ради (до 2017 р. — на 2 селищні та 16 сільських рад), які об'єднують 49 населених пунктів та підпорядковані Лугинській районній раді. Адміністративний центр — смт Лугини^[1].

* Примітки: смт — селище міського типу, с. — село

Утворений 7 березня 1923 року в складі Коростенської округи Волинської губернії з Бобрицької, Бовсунівської, Воняйківської, Колоцької, Колцько-Кривотинської, Літківської, Лугинської, Остапівської, Путиловицької, Радогощанської, Солов'ївської, Степанівської сільських рад Лугинської волості та Веледниківської, Великохайчанської, Збраньківської, Красилівської, Липниківської, Норинської, Повчанської, Прибитківської сільських рад Норинської волості Коростенського повіту.

25 січня 1926 року до складу району включено Велико-Дивлинську, Жеревецьку, Малодивлинську та Червоноволоцьку сільські ради Олевського району, передано до складу Овруцького району Бондарівську, Великохайчанську та Збраньківську сільські ради, до Словечанського — Велідницьку, Красилівську та Прибитківську сільські ради, 5 лютого 1933 року — до складу Ємільчинського району — Колцько-Кривотинську сільську раду.

В складі району утворено: 8 вересня 1925 року — Березово-Грудську, Охотівську, Руднє-Вигранську, 21 жовтня 1925 року — Бондарівську, 25 січня 1926 року — Бобрицьку (німецьку), в 1936 році — Топільнянську та Старомакаківську сільські ради.

В 1941-43 роках територія району входила до гебітскомісаріату Коростень Генеральної округи Житомир та складалася з Будо-Літківської, Велико-Ліської, Волошківської, Гамарнє-Повчанської, Глухівської, Дібровської, Запіллянської, Зарічківської, Камяногірської, Кремянської, Колоно-Іванівської, Станційно-Лугинської, Лугинківської, Леонівської, Малахівської, Мощаницької, Новаківської Нової, Новаківської Старої, Новомакаківської, Осницької, Підостапівської, Повчанківської, Руднє-Жеревецької, Руднє-Злотинської, Руднє-Макаківської, Руднянської, Старожеревської, Теснівської, Чапаївської та Шеметицької сільських управ.

5 квітня 1951 року ліквідовано Руднє-Вигранську сільську раду, 11 серпня 1954 року ліквідовано Березовогрудську, Красносільську, Лугинківську, Лугинську Другу, Лугинську Першу, Малодивлинську, Староноваківську, Радогощанську сільські ради, 5 березня 1959 року ліквідовано Бобрицьку та Солов'ївську сільські ради.

30 грудня 1962 року район ліквідований, сільські ради передано до складу Олевського району.

Відновлений 8 грудня 1966 року у складі Великодивлинської, Жеревецької, Калинівської, Крем'янської, Липниківської, Лугинської, Путиловицької, Старосільської, Степанівської, Топільнянської, Червоноволоцької сільських рад Олевського району, Бовсунівської, Будо-Літківської, Літківської, Остапівської сільських рад Коростенського району та Повчанської сільської ради Овруцького району.

29 травня 1967 року Лугинську сільську раду реорганізовано в селищну раду, 25 серпня 1980 року в складі району утворено Жовтневу селищну раду^[2].

До початку адміністративно-територіальної реформи в Україні (станом на початок 2015 року) до складу району входили 2 селищні та 16 сільських рад.

9 серпня 2016 року в складі району було утворено Лугинську селищну громаду, внаслідок об'єднання до складу котрої припинили існування: 30 грудня 2016 року — Лугинська селищна та Будо-Літківська, Калинівська, Красноставська, Остапівська сільські ради^[3], 9 червня 2017 року — Миролюбівська селищна та Великодивлинська, Жеревецька, Кремненська, Топільнянська сільські ради^[4], в жовтні 2017 року — Путиловицька, Старосільська, Степанівська та Червоноволоцька сільські ради Лугинського району.

На час ліквідації району, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року^[5], до його складу входили селищна територіальна громада та 4 сільські ради.