PROFILPELAJAR.COM

Ішантураєва Сара
Ішантураєва Сара
Народилася	26 жовтня (8 листопада) 1911; кишлак Бешбулак, тепер Янгікурганського району Наманганської області, Узбекистан
Померла	8 вересня 1998 (86 років); Ташкент, Узбекистан
Поховання	Чигатайське кладовищеd
Країна	СРСР; Узбекистан; Російська імперія
Національність	узбечка
Діяльність	акторка, політична діячка
Галузь	театр і фільм
Знання мов	узбецька і російська
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди	; ; ; Державна премія Узбецької РСР імені Хамзиd
IMDb	ID 6838234
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ішантураєва.

Сара Абдурахманівна Ішантураєва (8 листопада 1911(19111108), кишлак Бешбулак, тепер Янгікурганського району Наманганської області, Узбекистан — 8 вересня 1998, місто Ташкент, Узбекистан) — радянська узбецька діячка, актриса, директор Узбецького державного драматичного театру імені Хамзи, народна артистка СРСР (1951). Депутат Верховної ради Узбецької РСР 1-го скликання. Депутат Верховної ради СРСР 2—4-го скликань.

Життєпис

У ранньому дитинстві, після смерті батька в 1912 році, мати змушена була віддати Сару, як і решту двох дітей, в чужі родини. З 1920 року виховувалась у жіночій школі-інтернаті імені Зебунніса в Ташкенті, брала участь у самодіяльному гуртку, а потім у масових сценах вистав Зразкової крайової драматичної трупи. У 1923 році дебютувала в головній ролі п'єси «Сирітка».

У 1927 році закінчила Узбецьку державну драматичну студію при Узбецькому будинку освіти (пізніше Узбецький інститут освіти імені Сталіна) при театрі імені Вахтангова у Москві, де навчалася у Рубена Симонова, Лева Свердліна, Йосипа Толчанова. Випускники цієї студії склали основу Узбецького державного драматичного театру імені Хамзи.

З 1927 року — актриса Центральної державної зразкової узбецької трупи в Самарканді (з 1929 року — Узбецького державного драматичного театру імені Хамзи в Ташкенті). Член ВКП(б) з 1942 року.

У 1943—1946 і 1953—1960 роках — директор Узбецького державного драматичного театру імені Хамзи в Ташкенті.

У 1946—1955 і 1981—1985 роках — голова правління театрального товариства Узбецької РСР.

Була членом Радянського комітету захисту миру, головою правління Узбецького республіканського Фонду миру, членом Комітету з Ленінських премій у галузі науки та мистецтва при Раді міністрів СРСР.

Основні ролі Ішантураєвої в театрі: Адельма («Принцеса Турандот» Гоцці, 1927), Беатріче («Слуга двох панів» Гольдоні, 1927), Лауренсія («Овече джерело» де Веги, 1931), Дільбар («Два комуністи» Яшена, 1929), Ульмас («Спалим» Яшена, 1932), Онахон («Честь і любов» Яшена, 1936), Катерина («Гроза» Островського, 1938), Джаміля («Бай і наймит» Хамзи, 1939). Схильність актриси до розкриття внутрішнього світу героя далася взнаки у виконанні ролі Гоги («Людина з портфелем» Файко, 1929). Найбільший внесок актриси в історію узбецького театру — виконання ролей Офелії («Гамлет» Шекспіра, 1935) та Дездемони («Отелло» Шекспіра, 1941). З 1940-х років грала ролі партизанки Оксани («Смерть окупантам» Яшена, 1942), Ґулі («Алішер Навої» Уйгуна і Султанова, 1945), Джессі («Російське питання» Симонова, 1947), Шабуніної («За тих, хто в морі» Лавреньова, 1947), Єви Грант («За вікнами посольства» братів Тур, 1950), Густи Фучікової («Дорога безсмертя» Брагіна та Товстоногова, 1952). У 1950—1960-х роках виступала в ролях комуністки Хатче («Оповідання про Туреччину» Хікмета, 1953), Айні («Алжир, батьківщина моя!» за романом М. Діба, 1957), Хурріят («Хурріят» Уйгуна, 1959), Ірини («Здрастуйте, зірки (Фауст і смерть)» Левади, 1961), Седзу («Життя жінки» Каору, 1965), Гонерілії («Король Лір» Шекспіра, 1966). Також знімалася у фільмах в ролях Джамілі («Бай і наймит», 1953), Муніс («Сестри Рахманови», 1954), мати Халіди («Дзвін Саята», 1966).

Померла 8 вересня 1998 року в Ташкенті. Похована на Чигатайському цвинтарі Ташкента.

Нагороди

орден «За видатні заслуги» (Узбекистан) (2004, посмертно)
орден «Соглом авлод учун/За здорове покоління» (Узбекистан) (1993)
два ордени Леніна (1945, 1971)
орден Жовтневої Революції (1991)
п'ять орденів Трудового Червоного Прапора (31.05.1937, 1950, 1951, 1957, 1959)
орден Дружби народів (1981)
орден «Знак Пошани» (23.12.1939)
медаль «За трудову відзнаку» (1944)
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
медалі
Сталінська премія ІІ ст. (1949) — за виконання ролі Ґулі у виставі «Алішер Навої» Уйгуна та І. Султанова
Державна премія СРСР (1977) — за виконання ролі у виставі «Зоря революції» К. Яшена
Державна премія Узбецької РСР імені Хамзи (1967)
Премія імені Вільяма Шекспіра
Заслужена артистка Узбецької РСР
Народна артистка Узбецької РСР (1937)
Народна артистка СРСР (1951)