Іспанська фонологія

Анто́ніо де Небрі́ха, автор книги Граматика, першої граматики сучасної європейської іспанської мови.

Іспанська фонологія — це список фонем іспанської мови.

Іспанські голосні
Передні Середні Задні
Закритий i u
Середній e̞ o̞
Відкритий ä
Іспанські приголосні
Губно-губний Губно-зубний Зубний Альвеолярний Палатальний Велярний Увулярний
Назальні m (ɱ) n ɲ (ŋ) (ɴ)
Вибухові p b t d k g
Щілинні (β) f (v) θ (ð) s (z) ʝ x (ɣ) (χ)
Апроксиманти j
Тремтячі r
Одноударні ɾ
Латеральні сонанти l ʎ

Список фонем

Голосні
Приголосні
Диграфи і африкати
Дифтонги і трифтонги


№ Літера чи диграф іспанського алфавіту Назви літер іспанського алфавіту Відповідні фонема(и) IPA Назва фонеми Приклади в іспанських словах Близькі приклади в українських словах Звук
1 A, a, в деяких словах з акутним наголосом Á, á a 1) [ä], 2) [æ][1] 1) Неогублений голосний переднього ряду низького піднесення, 2) ненапружений неогублений голосний переднього ряду низького піднесення. 1) [ä] cama, patata, casa, área. 2) [æ] las mesas (в південних регіонах Іспанії). Цей звук є більш переднім, ніж наголошений звук [а] в українській мові, наприклад, айва[2]. ä, æ
2 B, b be 1) [b], 2) [β̞], 3) [ɸ] 1) Дзвінкий губно-губний проривний, 2) губно-губний апроксимант, 3) глухий губно-губний фрикативний. 1) З [b] на початку слова і після n, m vamos, bailar, invierno; 2) з [β̞] у мовному потоці, коли ця буква ніби опиняється між двома голосними la victoria, або ж коли в слові він і справді стоїть між двом голосними lobo, 3) із [ɸ] на місці буквосполучення sb: los buenos, desbaratar (в південних регіонах Іспанії)[3]. 1) З [b], ніби в слові бик; 2) звуку [β̞] в українській мові цей звук зустрічається, коли приголосна в стоїть перед голосними звуками о, у (воно, кавун) [4]. Цей звук артикулюється губами — губи утворюють вузьку щілину через яку проходить повітря; 3) звуку [ɸ] в українській мові немає. Він частково схожий на звичний українцям ф, тільки він не губно-зубний, а губно-губний (артикулюється губами). b, β̞, ɸ
3 C, c ce 1) [k], 2) [θ], 3) [s] 1) Глухий м'якопіднебінний проривний, 2) глухий зубний фрикативний, 3) глухий ясенний фрикативний. Як [k] майже в будь-якій позиції крім позиції перед голосними e, i: casa, cuchara, col, crin. Як [θ] перед голосними e, i: cine, cena, indicio в більшості регіонів Іспанії. Як [s] перед голосними e, i, така вимова зустрічається переважно в Л. Ам. і в деяких діалектах Іспанії. Звук [k], практично, як в українських словах, наприклад кіт[5]. Звука [θ] не існує в українській мові, місце творення цього приголосного зубне. Із [s] практично, як в українських словах зі звуком с. k, θ, s
4 Ch, ch eche [t͡ʃ] Глухий заясенний африкат leche, chico, mucho. Вимовляється напружено, як в українському слові чоловік[2]. t͡ʃ
5 D, d de 1) [d], 2) [ð] 1) Дзвінкий ясенний проривний, 2) дзвінкий зубний фрикативний. [d] в словах на початку слова та після n l: aldea, andar, dar. [ð] у всіх інших позиціях fideo, universidad. [d] подібний до звуку в слові дах; [ð] в українській мові немає, при його вимові утворюється щілина між верхніми зубами та кінчиком язика, що подається вперед[2]. d, ð
6 E, e, в деяких словах з акутним наголосом É, é e 1) [e], 2) [e̞], 3) [ɛ]. 1) Неогублений голосний переднього ряду високо-середнього піднесення, 2) неогублений голосний переднього ряду середнього піднесення, 3) неогублений голосний переднього ряду низько-середнього піднесення. 1) tráemelo, 2) el timbre, 3) los timbres (в різних іспанських діалектах)[6] [e] як в слові давнє[7]; [e̞] — при його вимові куточки губ також сильно відтягнуті, щілина між губами дещо більша, ніж при вимові звуку [і], як, наприклад, в українському слові епоха[8]; [ɛ], як український звук «е» в слові цей. e, e̞, ɛ
7 F, f efe 1) [f], 2) [v] 1) Глухий губно-зубний фрикативний, 2) дзвінкий губно-зубний фрикативний 1) fiesta, afán, 2) перед n: Dafne (в південних регіонах Іспанії)[3]. [f] як у слові Фастів та ін.; [v] як у слові вітер[9]. f, v
8 G g ge 1) [ɡ], 2) [x] ([χ]), 3) [ɣ] 1) Дзвінкий м'якопіднебінний проривний, 2) Глухий м'якопіднебінний фрикативний (в Іспанії глухий язичковий фрикативний[10]); 3) Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний (переважно в Іспанії) 1) gato, domingo 2) gente, región, 3) pregunta, agosto 1) як у слові ґава, 2) як у слові хата (щодо [χ], то подібного звуку в українській мові немає; він артикулюється задньою спинкою язика на язичку або поряд із ним), 3) подібний звук зустрічається в російській мові, в літературній вимові слова Господь. Також зустрічається у вимові деяких носіїв української мови поруч із ɦ або ʕ ɡ, x (χ), ɣ
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
22
23
24
25
26
27
28
29

Джерела

  • Русанівський В. М., Тараненко О. О., М. П. Зяблюк та ін. Українська мова. Енциклопедія. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 2004. — ISBN 9789667492199.

Примітки

  1. ↑ Hualde, 2005, p. 130 (ісп.)
  2. ↑ а б в A. О. Серебрянська, Т. М. Серебрянська. Іспанська мова для початківців. 2009[недоступне посилання з червня 2019]
  3. ↑ а б Fonología del español[недоступне посилання з червня 2019]
  4. ↑ Жовтобрюх, М.А.; Кулик, Б.M. (1965), Курс сучасної літературної мови. Частина I., Київ: Радянська школа
  5. ↑ Глухий м'якопіднебінний проривний
  6. ↑ Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), «Castilian Spanish», Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259 (англ.)
  7. ↑ Жовтобрюх М. А., Русанівський В. М., Скляренко В. Г. Історія української мови. Фонетика. — К., 1979.
  8. ↑ A. О. Серебрянська, Т. М. Серебрянська, 2009, с. 11.
  9. ↑ Русанівський В. М., Тараненко О. О., М. П. Зяблюк та ін. Українська мова. Енциклопедія.
  10. ↑ Martínez-Celdrán, Fernández-Planas Carrera-Sabaté 2003 с. 258 (ісп.)