PROFILPELAJAR.COM

Інститут проблем матеріалознавства імені І.М. Францевича
	ІПМ НАНУ
	ІПМ НАНУ
	Основні дані
Засновано	1955
Приналежність	Національної Академії наук України
Сфера	фундаментальні дослідження фізики твердого тіла, фізичної хімії та механіки деформованих середовищ
Кількість співробітників	більше 832
	Контакт
Ключові особи	Геннадій Баглюк — доктор технічних наук, виконуючий обов'язки директора інституту
Розташування	50°28′12.8″ пн. ш. 30°22′19.5″ сх. д. / 50.470222° пн. ш. 30.372083° сх. д.
Країна	Україна
Адреса	вул. Омеляна Пріцака 3, Київ-142, Україна, 03680
Тип	науково-дослідний інститут
Материнська; організація	НАНУ
Вебсторінка	ІПМ
	Мапа
	Інститут проблем матеріалознавства імені І. М. Францевича НАН України у Вікісховищі

Інститут проблем матеріалознавства ім. I. М. Францевича НАН України — провідний центр науково-технічних розробок в галузі теоретичних основ створення нових матеріалів, технології їх одержання та виготовлення виробів з них із спеціальними властивостями для задоволення потреб ядерної енергетики, електроніки, авіабудування, загального хімічного, транспортного і сільськогосподарського машинобудування, прямого перетворення енергії в електричну, квантової електроніки, приладобудування, автоматики та інших областей техніки.

Історія

Історія Інституту проблем матеріалознавства ім. I. М. Францевича НАН України розпочинається з 1952 р., коли була створена самостійна Лабораторія спеціальних сплавів АН УРСР. Її засновником і керівником став академік АН УРСР Іван Францевич. У 1955 р. ця Лабораторія була реорганізована в Інститут металокераміки і спецсплавів АН УРСР. З 1964 р. він має назву Інститут проблем матеріалознавства.

Окрім Івана Францевича, засновниками Інституту були^[1]:

доктор технічних наук Георгій Писаренко;
доктор фізико-математичних наук Віктор Єременко;
доктор технічних наук Іван Федорченко;
доктор технічних наук Григорій Самсонов;
доктор технічних наук Ізраїль Радомисельський;
доктор хімічних наук Тетяна Косолапова;
доктор технічних наук Гліб Виноградов;
доктор технічних наук Сергій Тресвятський;
професор Мойсей Арбузов.

Сфера досліджень

Інститут проводить фундаментальні дослідження і технологічні розробки в галузях: порошкової металургії і композиційних матеріалів; фізичної хімії неорганічних сполук і хімії твердого тіла; паяння різнорідних матеріалів; фізики твердого тіла; фізики фаз високого тиску; фізико-хімії і технології конструкційної і функціональної кераміки; наноструктурних матеріалів.

В установі розроблені наукові основи прогресивних технологій отримання, обробки та з'єднання матеріалів із заданим комплексом властивостей. Серед цих робіт значне місце займають технології порошкової металургії. Інститут став ініціатором і організатором цілої серії цехів і дільниць з виробництва нових порошкових матеріалов та сировини для них, у тому числі найбільшого в Європі Броварського заводу порошкової металургії.

Структура

Директорат інституту
Вчена Рада Інституту

Підрозділи Інституту:

Фізичне матеріалознавство та фізика міцності
Фізико-хімія і технології наноструктурних і функціональних матеріалів
Матеріалознавство порошкових та композиційних матеріалів та покриттів

Філії:

Чернівецьке відділення
Рада Молодих Вчених Інституту
Наукові Центри — Центр Колективного Користування Приладами «ТЕМ-SCAN»
Ненаукові підрозділи — Відділ кадрів, Бухгалтерія, Планово-виробничий відділ, Відділ МТЗ
Комітети ІПМ НАНУ — Технічний комітет стандартизації «Порошкова металургія» — Профспілковий комітет ІПМ НАН України

Основні напрямки наукової діяльності

фізико-хімічні основи технології формування неорганічних матеріалів, дослідження фазових рівноваг, поверхневих і контактних явищ в багатокомпонентних системах;
фізика міцності, створення конструкційних матеріалів з високою питомою міцністю, нанокристалічні метали;
новітні технології порошкової металургії, металеві і композиційні матеріали та порошкові покриття;
високотемпературні композиційні матеріали, неоксидна кераміка та кермети;
консолідовані і дисперсні наноструктурні матеріали, нанокераміка та нанокомпозити;водневе матеріалознавство і водневі технології синтезу та обробки матеріалів.

Всього в Інституті працюють понад 800 наукових співробітників, понад 70 докторів і близько 300 кандидатів наук. Інститут має власне дослідне виробництво.

Науковці ІПМ розширюють сферу діяльності інституту в рамках співпраці з організаціями з США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Сербії, Польщі, Угорщини, Болгарії, Австрії, Швейцарії, Мексики, Індії, Куби, Південної Кореї, Ізраїлю, Японії, Китаю тощо.

ІПМ є власником та співвласником ліцензій на провідні технології з виробництва ріжучих інструментів, зносо та корозійно-стійких покриттів, кераміки для електрообладнання, керамічних порошків високого ступеня чистоти.

Директори Інституту

Францевич Іван Микитович (1955—1973)
Трефілов Віктор Іванович (1973—2001)
Скороход Валерій Володимирович (2002—2015)
Солонін Юрій Михайлович (2015—2023)
Баглюк Геннадій Анатолійович (виконуючий обов'язки директора з 2023 року)

Науковці

Борисов Юрій Сергійович — старший науковий співробітник, керівник групи, завідувач відділу (1975—1985).
Великанова Тамара Яківна — завідувачка відділу фізичної хімії неорганічних матеріалів (1992—2018).
Гнесін Георгій Гдалевич — завідувач відділу неоксидних тугоплавких матеріалів та функціональної кераміки (1975—2002).
Гогоці Юрій Георгійович — науковий співробітник (1986—1990).
Даниленко В'ячеслав Васильович — завідувач відділу фізики та технологій вибухового синтезу (1988—1997).
Єлісєєв Євген Анатолійович — завідувач відділу функціональних оксидних матеріалів (з 2022).
Ковалюк Захар Дмитрович — керівник Чернівецького відділення ІПМ (з 1991).
Косолапова Тетяна Яківна — завідувачка відділу технології тугоплавких сполук (1971—1995).
Курдюмов Олександр В'ячеславович — завідувач відділу структурних досліджень керамічних та надтвердих матеріалів (1990—2016).
Листовнича Світлана Петрівна — наукова співробітниця (1967—1994).
Листовничий Віктор Євгенович — завідувач та провідний науковий співробітник відділу фізичної хімії неорганічних матеріалів (1989—1994).
Міранський Володимир Адольфович — науковий співробітник (1967—1969).
Неводовський Петро Вікторович — старший інженер-конструктор (1982—1988).
Оніпко Олексій Федорович — інженер, головний конструктор (1972—1991).
Островерх Анна Сергіївна — старша наукова співробітниця, завідуюча лабораторією з 2018 року.
Радомисельський Ізраїль Давидович — науковий співробітник (1955—1986).
Роїк Тетяна Анатоліївна — інженер, молодша наукова співробітниця (1979—1991).