Іменники основи на -r-

Імéнники оснóви на -r- — надмала група іменників у праслов'янській мові, до якої входили всього лише два слова: мати й дъчи, що характеризувалися суфксом -er-[1]. Немає сумніву, що до цієї групи колись входили й інші іменники, але вони задовго до розділення праслов'янської мови на діалекти перейшли до інших основ, наприклад: укр. брат ← інд.-є. *bhrātēr (пор. братерство, братерський, англ. brother, але і чес. bratr); укр. сестра ← псл. sestra ← інд.-є. *su̯e-sōr (пор. англ. sister); укр. дівер ← інд.-є. *dāi̯u̯ēr (пор. англ. sewer); укр. ятрівка ← інд.-є. *i̯enәter. Слов'янські мови не зберегли загальноєвропейської назви батька, що теж належала б до основ на -r- (пор. лат. pater, англ. father). Також як чиста основа на -r- відмінювався колись і числівник чотири (← četyre). Існує думка[2], що до цієї основи колись належало слово нети — племінник: укр. нети, ч. neteř, хоч це виглядає не дуже переконливо[3].

Історія

Відмінювання

Основи на -r- являли собою замкнену групу, через що дуже добре зберегли давні семантичні основи для виділення їх в окремий клас. Відсутність в наз. відм. однини елементу -r- дає змогу вченим вважати, що ця втрата мала місце ще за часів індоєвропейської єдності. Слова мати й дьчи відмінювалися[4] майже однаково[5]:

Відмінок Мáти Дочкá
Однина
слов'янська санскрит д.-гр. лат. укр. ц.-сл. ст.-сл. псл. Інд.-є.
укр. ц.-сл. ст.-сл. псл.
Називний ма́ти ма́ти мати *mātēr-ø mātā μήτηρ māter доч-к-а́ дъчи дъшти *dъkti *dhughətḗr-
Родовий ма́тер-і ма́тер-е матер-е *mātĕr-ěs → -ě mātur μητρός mātris доч-к-и́ дъчер-е дъштер-е *dъktere
Давальний ма́тер-і ма́тер-и матер-и *mātĕr-ī mātrē — mātrī доч-ц-і́ дъчер-и дъштер-и *dъkteri
Знахідний ма́тір-ø ма́тер-ь матер-ь *mātĕr-ṃ1 → -ĭm → -ĭn → -ь mātaram μητέρα mātrem доч-к-у́ дъчер-ь дъштер-ь *dъkterь
Орудний ма́тір'-ю ма́тер-їю матер-иѭ *mātĕr-ĭ-iān → -ĭjǫ mātrā — mātre доч-к-о́ю дъчер-їю дъштер-иѭ *dъkterijǫ
Місцевий на/у ма́тер-і ма́тер-и матер-и *mātĕr-ī mātari μητέρι mātre на/у доч-ц-і́ дъчер-и дъштер-и *dъkteri
Кличний — — — — — — — до́ч-к-о — — —
Двоїна
Називно-знахідний — (діал. ма́тер-і) ма́тер-и *матер-и *mātĕr-ī — — — — (діал. до́ч-ц-і) дъчер-и *дъштер-и *dъkteri
Родово-місцевий — ма́тер-їю *матер-ѹ *mātĕr-ǒṷs → -ū — — — — дъчер-їю *дъштер-ѹ *dъkteru
Давально-орудний — ма́тер-ема *матер-ьма *mātĕr-ṃ1ās → -ĭmās → -ьmā — — — — дъчер-ема *дъштер-ьма *dъkterьma
Множина
Називно-кличний матер-і́ ма́тер-и матер-и

матер-е

*mātĕr-ṇ1s → -ĭns → -īns → -ī

*mātĕr-ĕs → -ě

mātaras μητέρες mātrēs до́ч-к-и дъчер-и дъштер-и

дъштер-е

*dъkteri

*dъktere

Родовий матер-і́в ма́тер-їй

ма́тер-ей

матер-ъ *mātĕr-ōn → -ŏn → -ŭn → ъ mātṝṇām μητρῶν mātrum до́ч-ок-ø дъчер-їй

дъчер-ей

дъштер-ъ *dъkterъ
Давальний матер-я́м ма́тер-емъ матер-ьмъ *mātĕr-m1ŭs → -ĭmŭs → -ьмъ mātṛbhyas — mātribus до́ч-к-ам дъчер-емъ дъштер-ьмъ *dъkterьmъ
Знахідний матер-і́в ма́тер-и

ма́тер-ей

матер-и *mātĕr-ṇ1s → -ĭns → -īns → -ī mātṝs μητέρας mātrēs до́ч-ок-ø дъчер-и

дъчер-ей

дъштер-и *dъkteri
Орудний матер-я́ми ма́тер-ьми матер-ьми *mātĕr-ṃ1īs → ĭmīs → -ьmī mātṛbhis — mātribus до́ч-к-ами дъчер-ьми дъштер-ьми *dъkterьmi
Місцевий на/у матер-я́х ма́тер-ехъ матер-ьхъ *mātĕr-ĭ-sŭ → -ьхъ mātṛṣu μητράσι — на/у до́ч-к-ах дъчер-ехъ дъштер-ьхъ *dъkterьхъ

Форми двоїни у старослов'янській мові не засвідчено[6], тому в таблиці наведено їхню реконструкцію.

Відмінок Однина Множина
Називно-кличний -ēr -er-es
Давальний -er-ṃ -r-ṇs
Знахідний -r-os -r-om/-ōm
Місцевий -er-i -ṛ-su

Даний розподіл закінчень зберегли тільки давньоіндійська та почасти грецька мови.

Сьогодення

В українській мові

З іменників -r- основи лише слово мати зберегло свою давню форму: мати ← мати. Інколи подибуємо як паралельну форму слово матір. Старовинне східнослов'янське дъчи після ряду фонетичних змін, прийнявши суфікс -к- і флексію -а, повністю злилося з іменниками -ā- основи: дочка. Хоча в деяких говорах і досі є слова типу доч, дочір/дочер (пор. дочірний).

В інших

Слово mati засвідчено не лише в пам'ятках, а й у сучасних мовах. Так, це слово існує в білоруській (маці), словенській (máti), чеській (máti — застаріле), сербохорватській (мàти) і діалектній російській (мати) мовах. Поширеною є форма mat', що зафіксовано в російській (мать), верхньолужицькій (mać), нижньолужицькій (maś), діалектних польській (mać) та чеській (mát'). Основа ж непрямих відмінків повністю зберігає давню парадигму відмінювання: чеськ. máteř, слов. mater, в-луж. і поль. maćer, н-луж. maśer, рос. матерь.

Джерела

  • С. П. Бевзенко. Історична морфологія української мови. — Ужгород. 1960.
  • Г. А. Ильинский. Праславянская грамматика. — Нежин, 1916. — С. 313—324.

Посилання

  1. ↑ Бевзенко, Степан (20 січня 1960). Дзендзелівський, Йосип; Сак, Юрій; Чучка, Павло; О.М. Рот; Г.А. Шелюто (ред.). Історична морофологія української мови: нариси зі словозміни та словотвору (Українською) . Ужгород: Закарпатське обласне видавництво. с. 27.
  2. ↑ Kosek, Pavel (2014). Historická mluvnice češtiny І (Чеською) . Brno. с. 80—81.
  3. ↑ Етимологічний словник української мови (том 4) (Українською) . Київ: Наукова думка. 2003. с. 78—79.
  4. ↑ Семереньї, Освальд (2002). М.А. Оборина (ред.). Einführung in die vergleichende sprachwissenschaft [Введение в сравнительное языкознание] (Російською) . Москва: Едиториал УРСС. с. 181. {{cite book}}: Пропущено |editor1= (довідка)
  5. ↑ А.И. Изотов (2010). Старославянский язык в сравнительно-историческом освещении (PDF) (Російською) . Москва: Азбуковник. с. 125—126. Архів оригіналу (PDF) за 18 вересня 2017. Процитовано 10 січня 2018.
  6. ↑ Иванова, Татьяна (1998). Старославянский язык [Старослов'янська мова] (Російською) . Санкт-Петербург: Изд-во С.-Петербур. ун-та. с. 123. ISBN 5-288-02012-4.
Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.