Ятрі́вка[1] або ді́верка[2] — термін свояцтва, що означає дружину брата чоловіка. Ятрівками або діверками є стосовно одна одної дружини рідних братів. У давньоруській мові могло означати також дружину брата, невістку[3].
Слово діверка є жіночим варіантом «дівера». Лексема ятрівка (засвідчені також форми ятров, ятрів, ятровка, ятроха, д.-рус.ятры, ѧтры) походить від прасл.*jętry, род. відм.*jętrъve. Варіанти ятрівка, ятровка походять від раніших ятров, ятрів, що являють собою колишню форму знахідного відмінка (д.-рус.ятровь, ѧтровь). У ранньопраслов'янській мові це слово відмінювалося за типом іменників з основою на *-r (аналогічно *mati, *matere), потім перейшло до типу з основою на *-ū (як *svekry). Спорідненими лексемами в інших індоєвропейських мовах вважаються лит.jéntė, род. відм. jenters, jentės, латис.ìetere, грец.ἐνάτηρ, лат.ianitrīcēs («дружини братів»), санскр.यातृ, «ятр», що теж виводяться від пра-і.є.*i̯enәter-, первісне значення якого неясне[3][4].
Згадки в літературі
Так само і нині при нас половці закон держать вітців своїх: кров проливати, хвалячись цим, і їсти мертвеччину і всю нечистоту, хом'яків і ховрахів, і мають мачух своїх і ятрівок, та додержують інші звичаї вітців своїх.
Оригінальний текст (ст.-слов.)
Якоже се и нынѣ при насъ половци законъ дѣржать отець своихъ: кровь проливати, а хвалящеся о семъ, и ядуще мертвечину и всю нечистоту, хомякы и сусолы, и поимають мачехы своя и ятрови, и ины обычая отець своихъ.
Соломія. Здорова, сестро. Настя. Яка я тобі сестра? Тілько що ятрівка. Соломія. Так хіба що? Чужі та й то кличуть одне другого сестрою, а ми ж з тобою жінки рідних братів.
