PROFILPELAJAR.COM

Іллінська церква
Іллінська церква
	49°5′39.7″ пн. ш. 32°33′18″ сх. д. / 49.094361° пн. ш. 32.55500° сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, село Суботів, Черкаська область
Засновник	Богдан Хмельницький
Початок будівництва	1651
Кінець будівництва	1653 або 1656
Будівельна система	цегла
Стиль	Українське бароко
Належність	Православна церква України
Єпархія	Черкаська єпархія
Епонім	Ілля
	Іллінська церква (Суботів) (Черкаська область)
	Іллінська церква у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Іллінська церква.

Іллінська церква (Церква Святого Пророка Іллі) — православний храм ПЦУ у селі Суботів Чигиринського району Черкаської області збудована у 1653 (за іншими даними — у 1656) році за наказом гетьмана Богдана Хмельницького як родова церква-усипальниця.

Опис

Церква збудована в стилі раннього українського бароко, має оборонні риси (товщина стін — до 2 м, бійниці). Складена з каміння і цегли, однонавова, з гранчастою шестистінною апсидою. Накрита двосхилим дахом із заломом. Фасади пам'ятки вирішені лаконічно: їх кути закріплені пілястрами, в стінах — невеликі вікна в глибоких амбразурах і уступчасті ніші. Фасад увінчує розкрепований карниз, фриз і підфризовий валик. Західний фасад завершений двоярусним фігурним фронтоном виразного малюнку з волютами, розчленований карнизами і прикрашений сонечками на постаментах. По центру фронтон розділений пілястрою, в першому ярусі розміщені декоративні ніші, у другому — ключевидні бійниці в амбразурах. Об'єм нави перекритий напівциркульним склепінням з розпалубками. Хори підтримуються аркадою на двох опорних квадратних у перетині стовпах, і розкриваються в наву другим ярусом аркади. Хід на хори влаштований в товщі західної стіни^[1].

Основні розміри церкви: довжина 23 м, ширина 14,08 м, висота стін 7,35 м. Церква збудована із каменю і цегли, товщина стін 1,8 м.^[2]

Історія

За даними Івана Крип'якевича,^[3] церква була збудована з каменю, який брали зі зруйнованої татарської мечеті в околиці Суботова.^[4]

Коли у 1657 році Хмельницький помер, його поховали у Іллінській церкві праворуч від вівтаря. Археологічні дослідження 1970-их показали, що ані труни, ані тіла Хмельницького на місці поховання вже немає, а ґрунт був неодноразово перекопаний.

Під час новітніх георадарних вимірювань у червні 2019 в Іллінській церкві виявлено ознаки вхідного колодязя до склепу розмірами 3×1,3 м і заввишки (від підлоги до стелі) приблизно 1,6 м, викладеного зсередини цеглою, який, ймовірно є усипальнею Гетьмана^[5].

У 1869 році поруч із церквою збудована дзвіниця і галерея, яка з'єднувала її з церквою.

З приходом радянської влади, в церкві влаштували клуб, пізніше використовували як склад.

Після Радянсько-німецької війни в церкві відкрили музей Богдана Хмельницького. У 1954 році за проєктом архітектора Ісроеля Шмульсона в церкві встановлено символічний гранітний надгробок Б. Хмельницькому.

У 1978 році архітектором Сергієм Кілессо була завершена реставрація, під час якої була розібрана галерея між церквою і дзвіницею, церква відновлена у первісних формах.

З 1990 року церква повернута релігійній громаді. У 1990-х іконостас було відновлено на основі фотографії 1888 року (проект С. Кілессо, різьблення під керівництвом І. Фізера).

У 1995 році полив'яну черепицю на даху замінено на червону листову мідь.

Образ церкви

В липні 1845 року Тарас Шевченко, під час подорожі по Україні, побував і в Суботові, де серед інших малюнків намалював і Іллінську церкву. Малюнок «Богданова церква у Суботові» увійшов до його альбому 1845 року.

Пізніше, того ж року, перебуваючи на Полтавщині, поет написав вірш «Стоїть в селі Суботові».^[6]

Стоїть в селі Суботові

На горі високій

Домовина України,

Широка, глибока.

Ото церков Богданова.

Там-то він молився,

Щоб москаль добром і лихом

З козаком ділився…

Також церкву малювали П. Сплестер, Де ля Фліз та інші.

Зображення церкви присутнє на зворотній стороні 5-гривневих купюр.