PROFILPELAJAR.COM

TAS2R1
Ідентифікатори
Символи	TAS2R1, T2R1, TRB7, taste 2 receptor member 1
Зовнішні ІД	OMIM: 604796 MGI: 2681253 HomoloGene: 10480 GeneCards: TAS2R1
Онтологія гена
Молекулярна функція	• G protein-coupled receptor activity; • signal transducer activity; • taste receptor activity; • bitter taste receptor activity;
Клітинна компонента	• клітинна мембрана; • мембрана; • integral component of membrane;
Біологічний процес	• G protein-coupled receptor signaling pathway; • detection of chemical stimulus involved in sensory perception of bitter taste; • GO:0072468 сигнальна трансдукція; • відповідь на стимул; • sensory perception of taste;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
	Більше даних
Ортологи
	50834
	57254
	ENSG00000169777
	ENSMUSG00000045267
	Q9NYW7
	Q9JKT2
	NM_019599; NM_001386348
	NM_020503
	NP_062545
	NP_065249
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

TAS2R1 (англ. Taste 2 receptor member 1) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 5-ї хромосоми.^[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 299 амінокислот, а молекулярна маса — 34 333^[4].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MLESHLIIYF	LLAVIQFLLG	IFTNGIIVVV	NGIDLIKHRK	MAPLDLLLSC
LAVSRIFLQL	FIFYVNVIVI	FFIEFIMCSA	NCAILLFINE	LELWLATWLG
VFYCAKVASV	RHPLFIWLKM	RISKLVPWMI	LGSLLYVSMI	CVFHSKYAGF
MVPYFLRKFF	SQNATIQKED	TLAIQIFSFV	AEFSVPLLIF	LFAVLLLIFS
LGRHTRQMRN	TVAGSRVPGR	GAPISALLSI	LSFLILYFSH	CMIKVFLSSL
KFHIRRFIFL	FFILVIGIYP	SGHSLILILG	NPKLKQNAKK	FLLHSKCCQ

A: Аланін

C: Цистеїн

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до рецепторів, g-білокспряжених рецепторів, білків внутрішньоклітинного сигналінгу. Задіяний у такому біологічному процесі, як поліморфізм. Локалізований у мембрані.

Література

Fischer A., Gilad Y., Man O., Paeaebo S. (2005). Evolution of bitter taste receptors in humans and apes. Mol. Biol. Evol. 22: 432—436. PMID 15496549 DOI:10.1093/molbev/msi027
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
Montmayeur J.-P., Matsunami H. (2002). Receptors for bitter and sweet taste. Curr. Opin. Neurobiol. 12: 366—371. PMID 12139982 DOI:10.1016/S0959-4388(02)00345-8
Margolskee R.F. (2002). Molecular mechanisms of bitter and sweet taste transduction. J. Biol. Chem. 277: 1—4. PMID 11696554 DOI:10.1074/jbc.R100054200

Примітки

↑ Human PubMed Reference:.
↑ Mouse PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:14909 (англ.) . Процитовано 5 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ UniProt, Q9NYW7 (англ.) . Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017.

Див. також

Хромосома 5

Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Біологія» Портал «Хімія»

[1] Human PubMed Reference:.

[2] Mouse PubMed Reference:.

[HGNC-3] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:14909 (англ.) . Процитовано 5 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[UniProt-4] UniProt, Q9NYW7 (англ.) . Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017.

[1]

[2]

[3]

[4]