Stone Temple Pilots (альбом, 2018)

Stone Temple Pilots
Студійний альбом
ВиконавецьStone Temple Pilots Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата випуску16 березня 2018 Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанральтернативний рок і гардрок Редагувати інформацію у Вікіданих
Моваанглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблRhino Entertainment Редагувати інформацію у Вікіданих
ПродюсерДін Делео Редагувати інформацію у Вікіданих
Хронологія Stone Temple Pilots Редагувати інформацію у Вікіданих
Попередній
←
 Stone Temple Pilots (альбом, 2010) Редагувати інформацію у Вікіданих
Perdida Редагувати інформацію у Вікіданих
Наступний
→

Stone Temple Pilots — сьомий студійний альбом рок-гурту Stone Temple Pilots, що вийшов у 2018 році.

Історія створення

Сьомий студійний альбом рок-гурту з Сан-Дієго було названо так само як і попередній лонгплей, що вийшов восьма роками раніше — Stone Temple Pilots. За цей час відбулось багато драматичних подій. Платівка 2010 року стала останньою, записаною з незмінним фронтменом Скоттом Вейландом. Через три роки його було звільнено через непередбачуваність та постійні конфлікти з іншими музикантами. На зміну Вейланду у 2013 році прийшов фронтмен Linkin Park Честер Беннінгтон. В оновленому складі гурт існував з 2013 по 2015 роки, випустив мініальбом High Rise, але врешті решт Беннінгтон пішов, зосередившись на кар'єрі з Linkin Park. Наприкінці 2015 року Вейланд пішов з життя через передозування наркотиків, а у 2017 Беннінгтон скоїв самогубство[1].

Залишившись без вокаліста, тріо засновників Stone Temple Pilots — Дін Делео (гітара), Роберт Делео (бас-гітара) та Ерік Крец (барабани) — почали пошуки нового фронтмена. Кінець кінцем вони обрали Джефа Ґутта, відомого по участі в американському реаліті-шоу X-Factor, головним чином через схожість голосів Гутта та Вейланда. У 2017 році гурт повернувся до концертних виступів, а у 2018 році записав новий альбом, який попри офіційну назву Stone Temple Pilots дехто називав просто 2018[1].

Критичні відгуки

Професійні огляди
Сукупні оцінки
Джерело Рейтинг
Metacritic 63/100[2]
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic 3.5/5 зірок[3]
Consequence of Sound C-[4]
Drowned In Sound 7/10[5]
Kerrang! 3/5 зірок[6]
Newsday 2.5/4 зірки[7]
Popmatters 5/10 зірок[8]
Q 3/5 зірок[9]
Record Collector 3/5 зірок[10]
The Times 2/5 зірок[11]

В музичному каталозі AllMusic відзначили, що платівка стала бенефісом братів Делео, які тепер могли видавати власну музику без сперечань із харизматичним фронтменом, а також самостійно продюсувати власні записи. На думку Стівена Томаса Ерлвайна, альбом відкрив можливість розпочати черговий етап кар'єри Stone Temple Pilots, який музично схожий на попередні, але є «більш яскравим та більш розслабленим»[3].

На сайті Consequence альбом назвали не дуже вдалою спробою STP «знайти себе без Скотта Вейланда». Тайлер Кларк порівняв Ґутта навіть не з Вейландом, а з Екслом Роузом, а найбільш цікавими фрагментами альбому назвав паверпоп-балади, не дуже типові для гурту. З іншого боку, на його думку, більшість пісень видалась безбарвними: непоганими, але не дуже потрібними. Кларк підкреслив, що для багатьох слухачів Stone Temple Pilots вмерли разом зі смертю Вейланда, а цю платівку неможливо назвати повноцінним поверненням, хіба що «вступом, який можна і пропустити»[4].

Келлан Міллер (Drowned in Sound) оцінив платівку на сім балів з десяти, відзначивши, що гурт відмовляється від значних експериментів з новим фронтменом і дотримується перевіреного роками стилю, проте не збирається зупинятись на досягненому[5].

На сайті PopMatters альбом оцінили на п'ять балів з десяти, назвавши «поверненням до основ». Кріс Конатон зауважив, що Stone Temple Pilots пішли по шляху INXS та Queen, які знайшли заміну фронтменам завдяки телевізійним вокальним змаганням. На його думку, основною метою музикантів було представлення нового вокаліста, а не скорення музичних чартів та багатомільйонні продажі[8].

В журналі Record Collector звернули увагу, що попри своє походження та відношення до гранджу та альтернативного року дев'яностих, Stone Temple Pilots видали досить «попсовий» альбом з привабливими мелодіями. Оглядач порівняв їхні пісні з творчістю Alter Bridge, Stone Sour і Velvet Revolver, назвавши типовою гітарною музикою десятиріччя, «дуже відшліфованою, хоча й не складною»[10].

Список пісень

Автор музики і слів Stone Temple Pilots. 

#НазваТривалість
1.«Middle of Nowhere»3:40
2.«Guilty»3:14
3.«Meadow»3:28
4.«Just a Little Lie»4:00
5.«Six Eight»3:32
6.«Thought She'd Be Mine»5:30
7.«Roll Me Under»3:45
8.«Never Enough»3:46
9.«The Art of Letting Go»4:35
10.«Finest Hour»4:10
11.«Good Shoes»3:38
12.«Reds & Blues»5:00
48:18

Учасники запису

Місця в хіт-парадах

Чарт (2018) Найвища
позиція
Австралія Австралія Australian Albums (ARIA)[12] 38
Бельгія Бельгія Belgian Albums (Ultratop Flanders)[13] 105
Бельгія Бельгія Belgian Albums (Ultratop Wallonia)[14] 155
Канада Канада Canadian Albums (Billboard)[15] 36
Німеччина Німеччина German Albums (Offizielle Top 100)[16] 94
Японія Японія Japanese Albums (Oricon)[17] 105
Швейцарія Швейцарія Swiss Albums (Schweizer Hitparade)[18] 44
США США Billboard 200[19] 24

Примітки

  1. ↑ а б Blabbermouth (8 травня 2018). Stone Temple Pilots. BLABBERMOUTH.NET (англ.). Процитовано 14 травня 2022.
  2. ↑ STONE TEMPLE PILOTS [2018] by Stone Temple Pilots. Metacritic. Процитовано 18 квітня 2018.
  3. ↑ а б Stephen Thomas Erlewine. Stone Temple Pilots: Stone Temple Pilots [2018]. Allmusic. Процитовано 18 квітня 2018.
  4. ↑ а б Clark, Tyler (22 березня 2018). Stone Temple Pilots Struggle to Find Themselves Without Scott Weiland. Consequence Of Sound. Процитовано 18 квітня 2018.
  5. ↑ а б Miller, Kellan (16 березня 2018). Stone Temple Pilots: Stone Temple Pilots. Drowned In Sound. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018. [Архівовано 2018-04-18 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Stone Temple Pilots: Stone Temple Pilots (2018). Kerrang!: 55. 17 березня 2018.
  7. ↑ Gamboa, Glenn (14 березня 2018). 'Stone Temple Pilots' review: Much smoother than the original band. Newsday. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
  8. ↑ а б Conaton, Chris (19 березня 2018). Stone Temple Pilots Return With a New Singer and a Familiar-Sounding Album. Popmatters. Процитовано 18 березня 2018.
  9. ↑ Stone Temple Pilots: Stone Temple Pilots (2018). Q: 112. May 2018.
  10. ↑ а б McIver, Joel (April 2018). STONE TEMPLE PILOTS - STONE TEMPLE PILOTS. Record Collector. Процитовано 18 квітня 2018.
  11. ↑ Hodgkinson, Will (16 березня 2018). Pop review: Stone Temple Pilots: Stone Temple Pilots. The Times. Процитовано 18 квітня 2018.
  12. ↑ «Stone Temple Pilots — Stone Temple Pilots (2018)» (англійською). Australiancharts.com. Hung Medien. Процитовано 24 березня 2018.
  13. ↑ «Stone Temple Pilots — Stone Temple Pilots» (нідерландською). Ultratop.be. Hung Medien. Процитовано 23 березня 2018.
  14. ↑ «Stone Temple Pilots — Stone Temple Pilots» (французькою). Ultratop.be. Hung Medien. Процитовано 23 березня 2018.
  15. ↑ «Stone Temple Pilots Album & Song Chart History.». Billboard Canadian Albums Chart для Stone Temple Pilots. Prometheus Global Media. Процитовано 27 березня 2018.
  16. ↑ "Offiziellecharts.de – Stone Temple Pilots – Stone Temple Pilots [2018"] (in German). GfK Entertainment Charts. Retrieved 23 березня 2018.
  17. ↑ Stone Temple Pilots. Oricon. Процитовано 13 вересня 2020.
  18. ↑ «Stone Temple Pilots — Stone Temple Pilots %5B2018%5D» (німецькою). Swisscharts.com. Hung Medien. Процитовано 28 березня 2018.
  19. ↑ "Stone Temple Pilots Chart History (Billboard 200)". Billboard. Процитовано 27 березня 2018.

Посилання