PT Lion Mentari Airlines, що діє як Lion Air, — найбільша приватна авіакомпанія Індонезії[1] зі штаб-квартирою в столиці країни Джакарті, що працює у сфері регулярних пасажирських перевезень по 126 пунктах призначення в Індонезії, Сінгапурі, В'єтнамі, Малайзії і Саудівськії Аравії. Портом приписки авіакомпанії і її головним транзитним вузлом (хабом) є міжнародний аеропорт Сукарно Хатта в Джакарті, як іще один хаб використовується міжнародний аеропорт Джуанда в Сурабаї[2].
Авіакомпанія Lion Air була заснована в жовтні 1999 року і почала операційну діяльність 30 червня наступного року з виконання на орендованих літаках Boeing 737—200 регулярних пасажирських перевезень між Джакартою і Понтіанаком. Компанія знаходиться у власності індонезійського бізнесмена Русді Кірани і його родини[2].
З лютого 2010 року авіакомпанія збільшила частоту виконання регулярних рейсів на маршруті Джакарта-Понтіанак до п'яти разів на тиждень. Даний напрямок обслуговували два лайнери Boeing 747-400 з компоновками салонів на 496 пасажирських місць[4].
Lion Air планує вступити в Міжнародну асоціацію повітряного транспорту (IATA) і стати таким чином другим авіаперевізником в країні після Garuda Indonesia — членом цієї організації, однак внаслідок наявності поточних проблем в галузі забезпечення авіаційної безпеки на початку 2011 року IATA відхилила чергову заявку перевізника на членство в асоціації.
В кінці 2010 року авторитетний журнал Aviation Week повідомив про плани Lion Air щодо створення спільного підприємства з малайзійської авіакомпанією Berjaya Air. У разі реалізації цих планів, бізнес індонезійського перевізника отримає хороший стимул розвитку з розширенням маршрутної мережі регулярних напрямків і можливістю використання на даних маршрутах великого парку вже наявних повітряних суден. Для Lion Air це стало другою спробою по створенню іноземної дочірньої авіакомпанії після невдалого плану з організацією Lion Air Australia. Згодом і друга спроба закінчилася невдачею — плани по організації нового перевізника були переглянуті керівництвом, яке в підсумковому релізі послалося на виниклі розбіжності між двома сторонами[5].
19 липня 2011 року Lion Air була змушена зупинити експлуатацію 13 літаків за розпорядженням наглядового органу та в зв'язку з порушеннями по цим літакам маршрутного розкладу у 80 % виконаних рейсів. Міністерство транспорту Індонезії також зазначило, що за результатами проведеного з січня по квітень 2011 року контролю в 24 аеропортах країни, Lion Air виявилася найгіршою з шести авіакомпаній Індонезії за фактором дотримання маршрутного розкладу, який склав у вказаний проміжок часу всього лише 66,45 відсотків[6][7].
18 листопада 2011 року авіакомпанія спільно з корпорацією Boeing оголосила про намір укласти контракт на поставку 201 літака Boeing 737 MAX і 29 літаків Boeing 737-900ER на загальну суму 21,7 млрд доларів США[8]. Після підписання твердого контракту дана угода стала найбільшою за всю історію комерційної авіації світу[8].
У січні 2012 року Міністерство транспорту Індонезії заявило про застосування санкцій до Lion Air з причини того, що у деяких пілотів і членів кабінних екіпажів авіакомпанії протягом декількох місяців виявляли кристали метамфетаміну. Керівництво перевізника оголосило догани ряду співробітників, у пілотів були відкликані ліцензії. Проблеми, однак, тривали. На початку 2011 року один з членів екіпажу авіакомпанії був арештований в Джакарті за зберігання метамфетаміну, в кінці того ж року поліція заарештувала на вечірці в Тангерангу командира екіпажу Мухаммада Насрі і двох інших пілотів, а на початку 2012 року в Макасарі був затриманий інший льотчик за звинуваченням у поширенні метамфетаміну[9].
4 лютого того ж року, після позитивного тесту сечі на вживання наркотиків поліція заарештувала ще одного пілота Lion Air, який в той же день повинен був вести літак регулярним рейсом Сурабая-Макасар-Балікпапан[10]. На початку лютого 2012 року колишня стюардеса авіакомпанії отримала SMS-послання з погрозами розправи після свого виступу по телебаченню з заявою про те, що більшість пілотів компанії є регулярними споживачами наркотиків. SMS прийшла від співробітників Lion Air, хоча сама компанія в заяві не згадувалася[11].
Флот
Boeing 737-900ER авіакомпанії Lion Air в аеропорту Сепінггана (Балікпапан, Східне Борнео, Індонезія)McDonnell Douglas MD-82 авіакомпанії Lion Air в аеропорту СентаніBoeing 737-900ER авіакомпанії Lion Air в аеропорту МакасарПерший літак моделі Boeing 737-900ER з двома логотипами одночасно (авіакомпанії Lion Air і корпорації Boeing). Міжнародний аеропорт Джакарти імені Сукарно Хатта, 21 травня 2010 року
Станом на лютий 2016 року авіакомпанія Lion Air експлуатувала такі літаки, середній вік яких становив близько п'яти років[12][13][14]:
Замовлено обидві модифікації MAX 8 та 9. Стартовий замовник для MAX 9. Поставки почнуться у 2017 році.
Total
111
469
—
—
Замовлення літаків
Авіакомпанія Lion Air стала стартовим експлуатантом серії лайнерів Boeing 737-900ER, контракт на які було підписано в 2005 році. 26 травня того ж року керівництво перевізника уклало з корпорацією Boeing попередню угоду на поставку 60 літаків Boeing 737 Next Generation на суму в 3,9 млрд доларів США. До липня 2005 року Lion Air підтвердила своє замовлення, тим самим перетворивши його в твердий контракт. У договорі передбачалося компонування салонів на 215 пасажирських місць в однокласній конфігурації, а також оснащення літаків турбовентиляторними двигунами CFM56-7B. 27 квітня 2007 року Boeing поставив перший лайнер B737-900ER, який був пофарбований у двоколірній схемі: вертикальний стабілізатор ніс логотип Lion Air, а фюзеляж літака — забарвлення корпорації «Боїнг» і напис «Boeing Dreamliner».
У листопаді 2011 року Lion Air і корпорація Boeing оголосила про намір укласти контракт на поставку 29 літаків Boeing 737-900ER і 201 літака Boeing 737 MAX, загальна сума угоди при цьому була оцінена в 21,7 млрд доларів США. Твердий контракт був підписаний 14 лютого наступного року з уточненнями моделі серії 737 MAX, як Boeing 737 MAX 9, що автоматично зробило Lion Air стартовим експлуатантом літаків даної серії[8]. До моменту підписання договору загальна суму операції зросла до 22,4 млрд доларів США за каталожними цінами Боїнга[17]. Даний контракт є найбільшою в історії комерційної авіації угодою станом на квітень місяць 2012 року[17]. Крім цього, перевізник замовив до літаків Boeing 737-900ER двигуни CFM 56-7 на загальну суму близько 580 млн доларів США і двигуни CFM LEAP-1B до лайнерів Boeing 737 MAX на загальну суму 4,8 млрд доларів США[17]. Поставки 900-ї серії планується почати в 2016 році, серії MAX 9 — в 2017 році[17].
18 березня 2013 р. у Парижі авіакомпанія Lion Air підписала твердий контракт[18] з концерном Airbus на постачання 234 літаків сімейства А320, що складається з 109 літаків A320neo, 65 A321neo і 60 A320-200, на загальну суму 18,4 млрд доларів США. Угода стала найбільшою в історії Європейського авіабудівного концерну[19]. На спеціальній церемонії в Єлисейському палаці в присутності президента Франції Франсуа Олланда документи були підписані президентом і генеральним директором Airbus Фабрісом Бреж'є (Fabrice Brégier) і співзасновником та генеральним директором компанії Lion Air Group Русді Кірана (Rusdi Kirana).
У прес-релізі концерну Airbus зазначено, що про вибір двигуна для літаків і варіанти компонування пасажирських салонів Перевізник оголосить найближчому майбутньому.
14 січня 2002 року. Літак Boeing 737—200 (реєстраційний PK-LID), що виконував регулярний рейс 386, впав відразу після зльоту з міжнародного аеропорту імені Султана Шаріфа Касіма II. З 103 чоловік на борту один чоловік отримав травми. Літак згодом був списаний.
30 листопада 2004 року. McDonnell Douglas MD-82 (реєстраційний PK-LMN), який прямував регулярним рейсом 538 Джакарта-Суракарта-Сурабая, при посадці в міжнародному аеропорту Суракарти на великій швидкості викотився за межі злітно-посадкової смуги. З 142 осіб на борту літака загинуло 25, включаючи командира корабля. Перший і єдиний інцидент в авіакомпанії з людськими жертвами[21].
4 березня 2006 року. Літак McDonnell Douglas MD-82 зазнав аварії при посадці в міжнародному аеропорту Джуанда[22]. Після торкання злітно-посадкової смуги екіпаж включив реверс двигунів, при цьому не спрацювала зворотна тяга лівого двигуна[22], в результаті чого літак розвернуло вправо, стався викот за межі ЗПС на дистанцію близько 2100 метрів[22]. Ніхто з знаходилися на борту, не постраждав, літак отримав значні пошкодження і був списаний[22].
24 грудня 2006 року. Літак Boeing 737—400, який виконував рейс 762 Джакарта-Уджунг, здійснив посадку в аеропорту призначення з закрилками, випущеними в неправильне положення[23]. В результаті жорсткої посадки відокремилася права основна стійка шасі, ліва основна стійка пробила фюзеляж, обшивка корпусу літака зібралася складками[23]. Ніхто з знаходилися на борту, не постраждав, літак отримав серйозні ушкодження та був списаний[23].
23 лютого 2009 року. Літак McDonnell Douglas MD-90, який прямував регулярним рейсом 972, здійснив посадку в аеропорту Ханг Надим (Батам) без передньої стійки шасі. Про потерпілих не повідомлялося, лайнер був відремонтований і продовжив роботу в авіакомпанії.
9 березня 2009 року. Внаслідок помилки екіпажу (нестабілізованого на висоті 100 футів заходження на посадку літак McDonnell Douglas MD-90 (реєстраційний PK-LIL), який прямував регулярним рейсом 793, здійснив посадку в аеропорту Джакарти зліва від осьової лінії злітно-посадкової смуги 25L. Намагаючись зупинити ковзання вправо, командир корабля використовував різну тягу реверсу двигунів, після чого літак зупинився на ґрунті з носовою стійкою шасі, що залишилися на смузі. Про потерпілих не повідомлялося, літак отримав серйозні пошкодження[24].
13 квітня 2013 року. «Боїнг-737-800» не долетів до ЗПС аеропорту Денпасара, приземлився на мілководді і розламався на дві частини. Вижили всі 108 осіб на борту.
↑«Rutiköyhät lentoyhtiöt ostavat lisää lentokoneita» (‘Miserably poor airlines buy more and more aircraft’), Suomen kuvalehti[en], no. 48/2011 (2 December), p.14-15.
_(PK-LFI)_at_Sultan_Hasanuddin_International_Airport.jpg)
