LabVIEW (англ.Laboratory Virtual Instrumentation Engineering Workbench) — платформа та середовище розробки для візуальної мови програмування компанії National Instruments (США). Метою даної мови є автоматизація використання обчислювального та вимірювального лабораторного обладнання.
Графічна мова носить назву "G" (не плутати з G-код), проте в літературі переважно дана назва застосовується рідко, а зостосовується назва платформи. Початково мова створювалася для Apple Macintosh в 1986 році. LabVIEW зазвичай використовується для збору даних, управління приладами і в промисловій автоматизації на різних операційних платформах, включаючи Microsoft Windows, UNIX, Linux та Mac OS X. Найновіша версія LabVIEW — LabVIEW 2011, вийшла в 2011 році. У ній підтримується взаємодія з елементами, реалізованими на платформі Microsoft .NET Framework 4.0, покращено роботу модуля реального часу (Real-Time Module), розширено можливості математичної обробки даних.
Розробка програми в LabView відбувається одночасно в двох вікнах: блок-діаграма та лицева панель. На лицевій панелі створюється графічний інтерфейс програми і паралельно ведеться зв'язка інтерфейсу з власне програмою, яка створюється за допомогою спеціальних блоків. Таким чином графічний код програми має вигляд специфічної блок-діаграми.
Виконання програми у LabView визначається структурою блок-діаграми (LV-кодом), при створенні якої програміст з'єднує різноманітні вузли-функції малюючи лінію-провід. Таким чином створюється течія(потік) даних (dataflow). Проводами передаються змінні і вузл виконує свою роботу, як тільки усі необхідні дані будуть доступні на його входах. Таким чином виконання програми на непов'язаних один з одним вузлах може іти паралельно.
Графічне програмування
При розробці LabView програми, розробник також створює графічний інтерфейс, що представлений на "лицевій панелі" (Front Panel). Програму в LabView в цілому називають віртуальним інструментом (Virtual Instrument-VI).
Кожен VI складається з двох основних вікон: блок-діаграми та лицевої панелі. Також в блок-діаграму можуть вбудовуватись сполучні панелі(Connector Pane), за допомогою яких утворюються підпрограми (SubVi), які можуть створюватись з уже готових віртуальних інструментів (VI). Елементи управління та індикатори на лицевій панелі дозволяють оператору здійснювати ввід/вивід даних при роботі з віртуальним інструментом, а також використовуються при зневадженні підпрограм.
LabVIEW включає ряд уже готових програм, документацію, а також велику кількість інструментів для створення практично повноцінних програм різноманітного призначення, в тому числі і мережевих, які працюють по технології клієнт/сервер.
Зображення збоку ілюструє просту LabVIEW програму, з двома основними складовими віртуального інструменту. Так показано програмний код потоку даних в формі блок-діаграми, внизу зліва, і графічний інтерфейс для вводу і виводу даних, зверху справа.
Переваги
LabVIEW дозволяє здійснювати доступ до великої кількості приладів через вбудовані драйвери. Спрощує програмування для непрофесійних програмістів. До ряду приладів, зокрема, розроблених National Instruments уже надаються готові віртуальні інструменти. Програми є незалежними від платформи оскільки виконуються в спеціальному виконавчому середовищі(run-time). Наявна велика кількість функцій для збору даних, обчислень, генерації сигналів, аналізу тощо. Також, наявна велика кількість графічних елементів для реалізації зручного інтерфейсу користувача. В LabView наявний додатковий програмно-текстовий компонент для проведення обчислень - MathScript. Різні частини блок-діаграми можуть виконуватися паралельно. Наявні значна кількість документації та інтернет групи. Існує відносно дешева версія LabVIEW Student Edition, для освітніх цілей, крім того, доступна пробна trial-версія, яка працює 30 днів.
Недоліки
LabVIEW є власницьким ПЗ National Instrument, вимагає активації. Для запуску програм вимагається встановлення виконавчого(run-time) середовища з відповідними бібліотеками. Є також, сумніви чи LabVIEW є повноцінною мовою програмування. Обмежена підтримка не Windows-платформ, виражена у відсутності певних драйверів та графічних елементів[1].
