У липні 1940 року у складі 3-ї групи флоту[Прим. 3] забезпечував прикриття транспортних конвоїв, що прямували Північним морем, а також прикривав цей напрямок з огляду на заплановане вторгнення німецького вермахту до Британських островів[1].
20 серпня 1940 року «Віверн» з іншими есмінцями[Прим. 4] перейшов до 16-ї флотилії есмінців, що забезпечувала охорону східного узбережжя Англії, базуючись на військово-морську базу в Гаріджі.
У вересні 1940 року разом з есмінцями «Волкер», «Вансіттарт», «Весткотт» та «Колдвелл»[en] входив до 5-ї ескортної групи, що базувалася на Ліверпулі, де незабаром їх посилили «Монтрос», «Гарт» та польський «Блискавиця». Протягом осені-зими ця ескортна група продовжувала виконання завдань з патрулювання прибережних вод.
1941
З січня до липня 1941 року корабель використовувався для ескортування поодиноких кораблів та суден, а також для постановки мінних полів у прибережних водах окупованих німцями країн. У цей період «Віверн» неодноразово виходив у море на виконання бойових завдань разом з іншими ескадреними міноносцями «Інтрепід», «Ікарус», «Берклі», «Ферні», «Тайндейл», «Вансітарт» та «Імпалсів» з метою встановлення мінних полів неподалік від берегів окупованих нацистами країн Європи.
↑Віверн — у міфології крилатий дракон із тілом змія, гострим хвостом і двома лапами. Морський віверн має риб'ячий хвіст.
↑3 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за битву за Атлантику (1939-1943), за Північно-Африканську кампанію (1942-43), за бойові дії в Північному морі (1944).
.jpg)
.svg){kind=small}
