Коли міністерство авіації видало специфікацію на 24/33 на створення одномісного винищувача для заміни Bristol Bulldog компанія Gloster вже мала в доробку проєкти винищувачів SS.18, SS.19 і SS.19A, які пропонувались на попередні специфікації. Новий літак SS.19B був біпланом з однаковими крилами, з елеронами на обидвох. Літак мав металевий каркас і передню частину обшивки фюзеляжу, решта фюзеляжу і крила обшивалась тканиною. Фіксоване шасі мало пневматичний амортизатор і гальма. Для руху було вирішено використати радіальний двигун Bristol Mercury VIS.2 в обтічному капоті. Літак продемонстрував прекрасні льотні характеристик, не в останню чергу через максимально низький опір, як для біплана і став останнім біпланом з відкритою кабіною в британських ВПС.[1]
В листопаді 1937 року «Гаунтлет» став першим літаком в світі, який здійснив перехоплення іншого літака за наведенням радарної станції. Тоді три «Гаунтлети» 32-ї ескадрильї перехопили цивільний лайнер над Темзою за наведенням експериментальної радарної станції в Бевдсель Манор, Саффолк. А загалом в лавах королівських ВПС було 228 «Гаунтлетів» з 1935 по 1939 роки оснащуючи чотирнадцять ескадрилей.
Ще 17 «Гаунтлетів» було виготовлено за ліцензією в Данії і вони ввійшли в ВПС країни. Після зняття з озброєння в Британії, 25 літаків було продано Фінляндії, три передано Родезії і ще чотири — Південній Африці.[2]
Тактико-технічні характеристики
Дані з Concise Guide to British Aircraft of World War II[2]