PROFILPELAJAR.COM

Glaphyridae

Pygopleurus vulpes на квітці жовтеця (Україна)

Біологічна класифікація

Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Клас:	Комахи (Insecta)
Ряд:	Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд:	Всеїдні жуки (Polyphaga)
Надродина:	Скарабеоїдні (Scaraboidea)
Родина:	Glaphyridae Macleay^[en], 1819

Посилання

Вікісховище:	Glaphyridae
EOL:	5433
ITIS:	678326
NCBI:	110051
Fossilworks:	69310

Glaphyridae — невелика родина жуків надродини скарабеоїдні, що налічує до 200 видів, що мешкають переважно в Голарктичній області. В Україні відомі 2 види^[1].

Опис

Середнього розміру чи великі жуки, часто яскраво забарвлені, з металічними кольорами та контрастними перепасками, вкриті густими волосками. Тіло видовжене, схожі на хрущів, хоча багато мають більш вузьке та загострене на кінці тіло. Голова вужча за передньоспинку, з виразними мандибулами, що виступають за межі верхньої губи. Антени невеликі, булавоподібні, з 9-10 члеників, булава 3-членикова. Нижньощелепні полапки з 4-5 сегментів, губні — 4-членикові.

Передньоспинка майже квадратна, опукла, без вдавлень, горбків чи рогів, але зазвичай щільно покрапкована та вкрита волосками. Щиток маленький, трикутний чи U-подібний. Ноги відносно товсті та довгі. Тазики передніх ніг конічні чи поперечні, середніх і задніх — поперечні. Задні стегна часто сильно потовщені, передні гомілки з зубцями. Лапки 5-членикові, кігтики однакової довжини, гладенькі, з зубцем при основі.

Надкрила видовжені, зазвичай з закругленими плечима та окремо закругленими верхівками. Пігідій та пропігідій не прикриті надкрилами. Крила завжди добре розвинені. Черевце з 6-ма вільними стернітами, зазвичай з 8 парами дихалець.

Личинки С-подібні, сегментовані, блідо-жовті чи кремові, із сильно склеротизованою головою. Вічка іноді наявні, антени 4-членикові, на 3-му членику - маленькі чутливі ямки. Ноги міцні, але без стридуляційного органу, завжди з кігтиками.

Спосіб життя

Активні вдень, добре літають, є важливими запилювачами квіткових рослин, зокрема маків і анемон.

Личинки розвиваються в ґрунті, часто в піщаних ґрунтах поблизу узбережжя. Личинки виду Lichnanthe vulpina на сході США можуть пошкоджувати культуру суниць.

Таксономія

Родина складається з 2 підродин:

Lichniinae Burmeister, 1844 — один рід Lichnanthe Burmeister, 1844 з 9 видами, поширеними в Північній Америці
Glaphyrinae MacLeay, 1819 — 7 родів

Примітки

↑ В. В. Мартынов. Контрольный список пластинчатоусых жуков (Coleoptera: Scarabaeoidea) фауны Украины // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2012. — Т. 20, Вып. 2. — С. 11-44.(рос.)

Джерела

Sabatinelli, G., Eberle, J., Fabrizi, S. and Ahrens, D. (2020), A molecular phylogeny of Glaphyridae (Coleoptera: Scarabaeoidea): evolution of pollination and association with ‘Poppy guild’ flowers. Syst Entomol, 45: 838—848. https://doi.org/10.1111/syen.12429 (англ.)
Glaphyridae. UK Beetles.(англ.)