FreeCAD

FreeCAD
Типсистема автоматизованого проєктування і розрахунку[d]
вільне та відкрите програмне забезпечення і моделювання твердих тіл
Операційна системаLinux, Windows, UNIX і macOS
GNU фреймворкQt
Мова програмуванняC++[1] і Python
ЛіцензіяGNU Library General Public License, version 2.0 or laterd[2]
Онлайн-документаціяwiki.freecad.org/Main_Page
Репозиторійgithub.com/FreeCAD/FreeCAD
Вебсайтfreecad.org

FreeCAD — вільна система автоматизованого проєктування (САП) для 3D-моделювання загального призначення для параметричного твердотільного конструювання. Розповсюджується на умовах ліцензій GNU GPL і GNU LGPL. FreeCAD призначена для використання у галузі машинобудування, промислового дизайну та архітектури.[3][4][5]

Можливості

Функції інструментів FreeCAD схожі на САП CATIA, SolidWorks або Solid Edge[en].

У FreeCAD широко використовуються інші відкриті бібліотеки, призначені для наукових обчислень. Серед них OpenCASCADE, Coin3D[en], Qt, і мова програмування Python.

Розширення можливостей FreeCAD здійснюється шляхом встановлення додатків та макросів, переважно у вигляді Python-скриптів.

Саму прораму FreeCAD також можна використати в інших програмах як програмну бібліотеку використовуючи API командного рядка.

FreeCAD в Україні

FreeCAD використовується у закладах освіти України для навчання кресленню, 3D моделюванню, інженерній та комп'ютерній графіці, зокрема як безкоштовна альтернатива AutoCAD і SolidWorks та заміна для КОМПАС-3D[3][4][5][6][7][8].

У 2021-2022 роках для студентів КПІ створено курс лекцій та практичних і лабораторних робіт[9][10][11][12].

22 квітня 2023 року для викладачів та студентів ПНПУ проведено лекцію з використання FreeCAD[13].

З 19 лютого по 1 березня 2024 року для студентів НАУ проводився практикуми з використання FreeCAD[14].

Див. також

Примітки

  1. ↑ The freecad Open Source Project on Open Hub: Languages Page — 2006.
  2. ↑ Licence
  3. ↑ а б Покришень, Дмитро Анатолійович; Дрозд, Олександр Петрович; Сподаренко, Ірина Йосипівна (1 лютого 2011). Використання вільного програмного забезпечення у професійній підготовці майбутніх інженерів (укр.). Процитовано 24 квітня 2024.
  4. ↑ а б Рудик, Олександр Юхимович (24 квітня 2014). Використання вільного програмного забезпечення у курсі “Основи обробки металів і формоутворення заготовок”. Матеріали четвертої міжнародної науково-практичної конференції FOSS Lviv 2014 (укр.). с. 103—105. Процитовано 24 квітня 2024.
  5. ↑ а б Шапо, Владлен Феліксович; Шевченко, Тетяна Іванівна (27 квітня 2017). Застосування вільного програмного комплексу freecad для підготовки технічних спеціалістів на морському транспорті та в містобудуванні. Матеріали сьомої науково-практичної конференції FOSS Lviv 2017 (укр.). Т.Б. Сорока. с. 84—87. ISBN 978-966-2598-86-5. Процитовано 24 квітня 2024.
  6. ↑ Олексієнко, Сергій Олександрович; Покришень, Дмитро Анатолійович (24 квітня 2014). Особливості використання вільного програмного забезпечення в навчальному процесі. Матеріали четвертої міжнародної науково-практичної конференції FOSS Lviv 2014 (укр.). с. 72—74. Процитовано 24 квітня 2024.
  7. ↑ Злобін, Григорій Григорович; Риковський, Петро Антонович; Шувар, Роман Ярославович (18 квітня 2013). Використання вільного програмного забезпечення на факультеті електроніки ЛНУ імені Івана Франка. Перезавантаження (укр.). Процитовано 24 квітня 2024.
  8. ↑ Юрченко, Артем Олександрович (27 квітня 2017). До питання про вибір програмних засобів для створення та редагування веб-контенту як ІК-компетентність сучасного вчителя. Матеріали сьомої науково-практичної конференції FOSS Lviv 2017 (укр.). Т.Б. Сорока. с. 87—90. ISBN 978-966-2598-86-5. Процитовано 24 квітня 2024.
  9. ↑ Shlykov, Vladyslav; Rudnitska, Olena (30 серпня 2021). Automated design systems. Workshop in FreeCAD (англ.). Процитовано 28 серпня 2022.
  10. ↑ Шликов, Владислав Валентинович; Рудніцька, Олена Володимирівна (16 вересня 2021). Системи автоматизованого проектування. Практикум у FreeCAD (укр.). Процитовано 28 серпня 2022.
  11. ↑ Гаран, Ярослав Олександрович (2022). Системи автоматизованого проєктування: курс лекцій (укр.). Процитовано 28 серпня 2022.
  12. ↑ Гаран, Ярослав Олександрович (24 червня 2022). Системи автоматизованого проєктування. Лабораторний практикум (укр.). Процитовано 28 серпня 2022.
  13. ↑ На факультеті технологій та дизайну відбулася гостьова лекція Сергія Полякова на тему «Основи комп’ютерної графіки». ПНПУ.
  14. ↑ Зеленко, В. Г. Комп'ютерна практика (PDF) (Слайди). Національний Авіаційний Університет.

Посилання

Програмне забезпечення Це незавершена стаття про програмне забезпечення.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.