Це третя версія розробленої SpaceX орбітальної ракети-носія сімейства Falcon. Проектувалась у 2014—2015 роках, запуски розпочались у грудні 2015. За 2017—2019 роки планується здійснити ще понад 50 запусків.
У грудні 2015 року версія Falcon 9 Full Thrust стала першою ракетою-носієм, яка здійснила запуск на орбіту з вертикальним приземленням першого багаторазового ступеня. Це стало можливим після активної програми з розвитку технологій, здійсненої у 2011—2015 роках, в рамках якої була перероблена конструкція першого ступеня ракет Falcon 9 v1.0[en] та Falcon 9 v1.1[en].
Falcon 9 Full Thrust є суттєво оновленою версією старішої ракети-носія Falcon 9 v1.1, яка здійснила останній політ у січні 2016 року. Завдяки вдосконаленим двигунам першого й другого ступенів, збільшеному паливному баку другого ступеня й паливному ущільненню, ракета-носій здатна виводити корисне навантаження на геостаціонарну орбіту і здійснювати приземлення (на посадковий майданчик, або на плаваючу в океані платформу ASDS) для повторного використання.[1] 11 травня 2018 року почали запускати останню версію серії — Block 5.
У 2008 році SpaceX підписала контракти із НАСА щодо постачання вантажів до МКС в рамках програми Commercial Resupply Services. Доставка повинна здійснюватися космічним кораблем Dragon, який наразі запускається на орбіту ракетою-носієм Falcon 9 FT.[2]
Примітки
↑B. de Selding, Peter (16 жовтня 2015). SpaceX Changes its Falcon 9 Return-to-flight Plans. SpaceNews. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 27 січня 2016. It can then use the extra muscle to return the rocket’s first stage to a landing platform even after missions to geostationary orbit. The Falcon v1.1, which will be used only once more, for a low-orbit mission for NASA, does not have sufficient power to perform a geostationary transfer orbit mission and a return of the rocket’s first stage, a maneuver that consumes substantial fuel on its own.