Boverisuchus

Boverisuchus
Період існування: еоцен, 50.3–41.2 млн р. т.[1]
Відновлено скелет B. magnifrons
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Клада: Архозаври (Archosauria)
Надряд: Crocodylomorpha
Клада: Crocodyliformes
Клада: Eusuchia
Родина: †Planocraniidae
Рід: †Boverisuchus
Kuhn, 1938
Типовий вид
†Boverisuchus magnifrons
Kuhn, 1938
Види
Синоніми
  • Crocodylus vorax Troxell, 1925
  • Pristichampsus vorax (Troxell, 1925) Langston, 1975
  • Weigeltisuchus Kuhn, 1938
  • Weigeltisuchus geiseltalensis Kuhn, 1938
Вікісховище: Boverisuchus

Boverisuchus — викопний рід крокодилоподібних, відомий із середнього еоцену (лютетський етап) Німеччини та західної частини Північної Америки. Він виріс приблизно до 3 м в довжину[2][3].

Опис і звички

На основі відомостей про інших планокраніїдів Boverisuchus, імовірно, мав добре броньовану шкіру та довгі кінцівки, що може свідчити про рухливий (тобто біговий) спосіб життя. Він також мав схожі на копита кігті, більшу частину часу проводив на суші, а не у воді, і тому, ймовірно, полював на наземних ссавців[4]. Зуби Boverisuchus були зіфодонтними; тобто стислими з боків, гострими та з зубчастими краями (такі зуби характерні для наземних крокодилоподібних, які нездатні вбивати свою здобич, топлячи її). Через схожість із зубами деяких тероподних динозаврів їх спочатку помилково сприймали за зуби тероподів, що змусило палеонтологів вважати, ніби деякі непташині динозаври пережили крейдово-палеогенове вимирання[4].

Деякі матеріали, що відносяться до Pristichampsus rollinatii, демонструють додаткові пристосування тварини до наземного способу життя. Хвіст більше нагадував динозавра, був круглим у поперечному перерізі та не мав гребеня остеодерми, який характерний для існуючих видів крокодилів. Він також міг би бігати галопом[5].

Примітки

  1. ↑ Rio, Jonathan P.; Mannion, Philip D. (6 вересня 2021). Phylogenetic analysis of a new morphological dataset elucidates the evolutionary history of Crocodylia and resolves the long-standing gharial problem. PeerJ. 9: e12094. doi:10.7717/peerj.12094. PMC 8428266. PMID 34567843.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  2. ↑ Brochu, Christopher A. (2012-09). Phylogenetic relationships of Palaeogene ziphodont eusuchians and the status of Pristichampsus Gervais, 1853. Earth and Environmental Science Transactions of the Royal Society of Edinburgh (англ.). Т. 103, № 3-4. с. 521—550. doi:10.1017/S1755691013000200. ISSN 1755-6910. Процитовано 9 вересня 2024.
  3. ↑ Lee, Michael S. Y.; Yates, Adam M. (27 червня 2018). Tip-dating and homoplasy: reconciling the shallow molecular divergences of modern gharials with their long fossil record. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences (англ.). Т. 285, № 1881. с. 20181071. doi:10.1098/rspb.2018.1071. ISSN 0962-8452. PMC 6030529. PMID 30051855. Процитовано 9 вересня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  4. ↑ а б Palmer, D., ред. (1999). The Marshall Illustrated Encyclopedia of Dinosaurs and Prehistoric Animals. London: Marshall Editions. с. 101. ISBN 978-1-84028-152-1.
  5. ↑ Rossmann T. 2000. Studies on Cenozoic crocodiles: 5. Biomechanical investigation on the postcranial skeleton of the Palaeogene crocodile Pristichampsus rollinatii (Eusuchia: Pristichampsidae). Neues Jahrbuch fuer Geologie und Paläontologie Abh. 217 (3) 289-300.