9 вересня 2014 року було видано перший наказ командира військової частини[1]. Артилерійська бригада створювалася абсолютно «з нуля» і отримала разом зі старою, відновленою технікою частину цілком нової.
15 жовтня 2014 року було завершено формування і підготовку першого гаубичного дивізіону, підрозділ відбув для виконання завдань у зону бойових дій на сході України. 1-й гаубичний артилерійський дивізіон бригади (без 3-ї батареї) входив до Дебальцевського угрупування військ.
1-й гаубичний дивізіон у складі трьох батарей вантажиться на ешелон та вирушає на бойове злагодження на полігон поблизу смт Черкаське. Жовтень 2014.
3-тя батарея у «кочовому режимі» під час зимових боїв навколо 31 та 29 блокпостів Бахмутської траси, Сектор А. Січень 2015.
3-тя батарея під час чергової зміни позицій, Сектор А. Січень 2015.
3-тя батарея готова до руху, Сектор А. Січень 2015.
28—29 січня 2015 року особовий склад 3-ї протитанкової батареї протитанкового дивізіону бригади вела оборонні бої в районі м. Вуглегірська. Після того як 28 січня 2015 року всі протитанкові гармати батареї були знищені, артилеристи спільно з підрозділами батальйону ПСМОН «Світязь» продовжили обороняти позиції в будівлі школи-інтернату м. Вуглегірськ, а потім вийшли з оточення в напрямку населених пунктів Червоний Орач, Савельевка.[джерело?]
У кінці січня — початку лютого 2015 року частини бригади вели вогонь по Донецькому аеропорту. Під час одного з обстрілів, за лінією фронту, була зафіксована детонація боєприпасів.[джерело?]
30 березня 2015 року частини бригади були виведені із зони бойових дій на місце постійної дислокації. Як повідомив офіцер по роботі з особовим складом Андрій Бойко, у ході оголошеної навесні 2015 року демобілізації будуть демобілізовані 19 військовослужбовців бригади.[джерело?]
3-тя батарея висувається в кількаденний рейд в напрямку державного кордону з РФ у Луганській області, реагуючи на загрозу можливої ескалації агресії з боку РФ. Травень 2015.
Колона 3-ї батареї повертається після виконання бойового завдання вночі. Окупаційні війська РФ готували наступ з Горлівки в напрямку на Торецьк, подібний до наступу під Мар'їнкою 3 червня. Ударом артилеристів 44 оабр цей наступ було зірвано. Червень 2015.
6 грудня 2020 року бригаді було присвоєно почесне найменування ― «імені гетьмана Данила Апостола».[3]
З початку 2015 року військова частина отримала постійне місце дислокації в м. Тернополі на фондах розформованої у 2013 році 11-ї гвардійської артилерійської бригади. Інфраструктура військової частини в м. Тернополі збереглася непогано, підрозділи укомплектовані на 90 %[6][7].
У травні 2019 року у м. Теребовля на фінішну пряму вийшло будівництво казарм покращеного планування для військовослужбовців служби за контрактом[8].
Традиції
6 грудня 2020 року 44-й окремій артилерійській бригаді присвоєно почесне найменування «імені гетьмана Данила Апостола» із повною назвою: 44 окрема артилерійська бригада імені гетьмана Данила Апостола Сухопутних військ Збройних Сил України. В указі зазначалося, що присвоєння здійснене з метою відновлення історичних традицій національного війська щодо назв військових частин, зважаючи на зразкове виконання поставлених завдань, високі показники в бойовій підготовці[3].
2 лютого 2021 року Головнокомандувач Збройних сил України генерал-полковник Руслан Хомчак затвердив нову нарукавну емблему бригади.[9]
66 військовослужбовців були представлені до державних нагород, 10 — посмертно.[1]
На першу річницю бригади в м. Тернополі пройшла низка заходів із відзначення цієї дати: святковий концерт, відкриття меморіалу загиблих в АТО та інші[17][18].
У літературі
Військовослужбовець бригади Петро Солтис написав книгу 370 днів у камуфляжі, яка присвячена подіям 2014—2015 років, бойовому шляху дивізіону, в якому Петро воював, та подальшій долі побратимів[19].
.svg)
.png)
.jpg)
.png){kind=small}
.png){kind=small}
.png){kind=small}
.png){kind=small}
.png){kind=small}
.png){kind=small}
