1 вересня 2003 року, в рамках оптимізації ЗС України, рішенням Уряду України дивізію було переформовано на бригаду. Військове з'єднання дістало назву 24-та окрема механізована бригада13-го армійського корпусу і зберегло всі почесні назви дивізії.
Бригада брала участь у миротворчих місіях, у командно-штабних навчаннях «Артерія 2007», «Взаємодія 2010», а також у міжнародних навчаннях «Щит миру» в рамках спільної програми України і НАТО — «Партнерство заради миру».[4]
На початку березня 2014 року кістяк бригади на основі 1-го механізованого батальйону відбув на схід України. Спочатку з'єднання передислокували на Чернігівщину, Полтавщину та Сумщину — де очікувався російський удар.[5] У травні підрозділ прибув до зони проведення антитерористичної операції, та був задіяний в районі Слов'янська, Красного Лиману і Краматорська. 2-й механізований батальйон був відправлений на завдання відновлення контролю над кордоном.[6] Під час боїв у районі Слов'янська особовий склад бригади зазнав перших втрат — 19 червня 2014 року, в боях під Ямполем та Закітним Донецької області, загинули сім військовослужбовців бригади, серед яких був командир батальйону Ігор Ляшенко.[7]
2 механізований батальйон бригади був виведений з підпорядкування командування бригади і переданий у розпорядження керівника іншого сектора, прикривав державний кордон на півдні Луганщини. Тут вночі 11 липня2014 року, біля Зеленопілля за 17 км на південний схід від міста Ровеньки, змішана батальйонна тактична група складена з підрозділів 24 ОМБр та 79 ОАеМБр, в ході висунення на кордон з Ростовською областю (РФ) для посилення Південного армійського угруповання, яке перебувало в цьому районі, потрапила під обстріл реактивної артилерії БМ-21 «Град» з російської території. Загинули понад двадцять військових, десятки поранених. Після обстрілу батальйонна тактична група 24 ОМБр продовжила вести бій в оточенні.[8]
Найзапекліші бої випали на долю 1 і 3 батальйонних тактичних груп бригади в серпні 2014 року в районі міста Лутугине, що на південний захід від Луганська. З початку серпня з боями були зайняті Лутугине, Волнухине, Георгіївка, Новосвітлівка та Хрящувате.[9]
20 серпня 2014 року біля Георгіївки після масованих щоденних артилерійських обстрілів українських позицій регулярні російські підрозділи десантників 76-ї десантно-штурмової псковської дивізії за підтримки танків пішли в атаку. Росіяни були зупинені та змушені тікати. Була практично повністю знищена одна рота російських десантників — з усієї роти чисельністю 80 осіб вижили близько десяти бійців, інші загинули. Це було перше пряме зіткнення з регулярною російською армією.
Восени 2014 року 2-й батальйон бригади вів бої в районі Бахмутської траси: за 32-й блокпост, а згодом — 31-й, 29-й, в районі Кримського і Трьохізбенки.[5] За місяць загинуло щонайменше десятеро бійців.
На початку 2018 року бригада вирушила в зону бойових дій. Тримала позиції в районі населених пунктів Ленінське, Шуми, Зайцеве.[10]
29 серпня 2018 року бригада повернулася на ротацію в ППД із зони бойових дій. Бригада там провела понад сім місяців. За цей час бригада втратила загиблими в боях 5 військовослужбовців.[10] Того ж дня бригада отримала персональну почесну корогву.[11]
У лютому 2019 року бригада вирушила в зону бойових дій. Тримала позиції в районі населених пунктів Мар'їнка, Новомихайлівка, Славне, Тарамчук та Красногорівка.[12] За повідомленнями ЗМІ, бригада звільнила близько кілометра по фронту в напрямку Мар'їнки.[13]
1 жовтня 2019 року бригада повернулася в ППД на ротацію із зони бойових дій. Бригада там провела понад сім місяців. Було залучено, за різними даними, 1500—3000 військовослужбовців.[12][13] За цей час бригада втратила загиблими в боях 10 бійців, 42 було поранено.[12][14]
Російське вторгнення 2022 року
Початок повномасштабної війни 24 залізна ОМБр зустріла на Луганщині. Там, у складі об'єднаних сил, 24-ка тримала оборону більш як 8 місяців і незабаром мала повертатися до ППД на ротацію. На підрозділи 24-ї бригади випала місія тримати оборону Попасної[15].
20 червня 2024 року на офіційній Facebook сторінці бригади повідомили, що у зв'язку з важкою ситуацією частина підрозділів була дислокована до Часового Яру, щоб посилити оборонні можливості гарнізону міста.[16]
В серединці липня 2024 року з'явилась інформація, що в бригаді сформовано батальон «Характерники», який складатиметься з громадян, що відбували покарання в місцях позбавлення волі і виявили бажання долучитись до оборони держави.[17]
19 травня 2001 року Указом Президента України № 268/2001 дивізії було присвоєне почесне найменування «Імені князя Данила Галицького».[1] Повне найменування станом на 2001 рік — 24 механізована Самаро-Ульянівська, Бердичівська, ордена Жовтневої Революції, Тричі Червонопрапорна, орденів Суворова і Богдана Хмельницького Залізна дивізія імені князя Данила Галицького.
З початком російсько-української війни 2014 року в українському суспільстві сформувалася думка про неможливість реформування армії без подолання символів радянської доби, яка, серед іншого, проявляється у нумерації та назвах частин Сухопутних військ Збройних сил України. Як приклад, приводилась повна назва 24-ї механізованої бригади. На круглому столі «Новий імідж українського війська» Українського інституту національної пам'яті 13 жовтня 2014 року, військові експерти, історики, журналісти та громадські діячі запропонували розпочати «очищення української армії від атавізмів радянського минулого» та почати формувати національне обличчя українського війська, спираючись на українські воєнні традиції.[34][35] Голова Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович наголосив:[36][37]
Невід'ємним елементом модернізації української армії має бути позбавлення її залишків радянського минулого, що досі присутні в назвах та нумерації військових частин, їх геральдиці та символіці. Не можна ефективно протистояти донецьким терористам та російській армії, опираючись на ту саму, що й вони, радянську спадщину. Тому що ця традиція не просто не українська, але й, як свідчить історія та останні події на Донбасі – антиукраїнська.
З 18 листопада 2015 року, в рамках загальновійськової реформи, з найменування було виключено радянські почесні назви. За указом Президента України повна офіційна назва з'єднання: 24 окрема механізована Бердичівська Залізна бригада імені князя Данила Галицького.[38]
23 серпня 2017 року бригада отримала назву 24 окрема механізована бригада імені короля Данила.[39][40]
У 2017 році для бригади розробили символіку і девіз: «Milites Regum» (з латини: «піхота короля»).[42] 10 листопада 2017 року було оприлюднено офіційний опис нової символіки бригади.[43]
Неофіційний гімн
У жовтні 2014 року, після того, як вокаліст гурту The ВЙОМирослав Кувалдін разом з волонтерами побував на Луганщині й поспілкувалися з бійцями 24-ї механізованої бригади під час війни на сході України, він вирішив написати неофіційний гімн частини «Залізний дух».[44][45]
Втрати
Військовий меморіал полеглим бійцям 24 ОМБр на Донбасі у м. Яворів
За офіційними даними, станом на 1 квітня 2017 року, 24-та окрема механізована бригада в ході бойових дій втратила загиблими 125 осіб.[46]
Станом на 1 лютого 2021 року Книга Пам'яті містила 158 імен загиблих бригади з 2014 року.[47][48]
8 липня 2022 року під час артилерійського обстрілу в населеному пункті Спірне Донецької області загинув молодший сержант ПАНІН Андрій Юрійович, позивний «Верховинець»(нар. 13.12.1987року, проживав в с.Костилівка Закарпатська область) стрілець-помічник гранатометника мотопіхотного батальйону у складі військової частини А0998.
↑ аб24 ОМБр має нового командира. galinfo.com.ua. 23 листопада 2017. Процитовано 27 лютого 2023. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |websiteurl= та |archiveid= (довідка)
.png){kind=small}
.png){kind=small}
.png){kind=small}
.png){kind=small}
.png){kind=small}
.png){kind=small}
