PROFILPELAJAR.COM

1164 в інших календарях
Григоріанський	1164; MCLXIV
Ab urbe condita	1917
Ассирійський	5914
Бенгальський	571
Берберський	2114
Бірманський	526
Буддистський	1708
Візантійський	6672–6673
Вірменський	613; ԹՎ ՈԺԳ
Голоценовий	11164
Ера Селевкідів	1475/1476 AG
Ефіопський	1156–1157
Єврейський	4924–4925
Індуські календарі
- Вікрам самват	1220–1221
- Шака самват	1085–1086
- Калі Юґа	4264–4265
Іранський	542–543
Ісламський	559–560
Китайський	癸未年 (водяний козел); 3861 або 3654; — до —; 甲申年 (деревяний макак); 3862 або 3655
Коптський	880–881
Корейський	3497
Тайванський	748 до РК; 民前748年
Тайський сонячний	1706–1707
Юліанський	1164; MCLXIV
Яванський	1070–1072
Японський	Chōkan 2; (長寛２年)

Рік:	1161 · 1162 · 1163 — 1164 — 1165 · 1166 · 1167
Десятиліття:	1140-ві · 1150-ті — 1160-ті — 1170-ті · 1180-ті
Століття:	X · XI — XII — XIII · XIV
Тисячоліття:	1-ше — 2-ге — 3-тє

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 1164 (значення).

Високе Середньовіччя • Золота доба ісламу • Реконкіста • Хрестові походи • Київська Русь

Геополітична ситуація

Візантію очолює Мануїл I Комнін (до 1180). Фрідріх Барбаросса є імператором Священної Римської імперії (до 1190), Людовик VII Молодий королює у Франції (до 1180).

Апеннінський півострів розділений: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, більша частина півдня належить Сицилійському королівству. Деякі міста півночі: Венеція, Піза, Генуя тощо, мають статус міст-республік.

Південь Піренейського півострова в руках у маврів. Північну частину півострова займають християнські Кастилія, Леон (Астурія, Галісія), Наварра та Арагонське королівство (Арагон, Барселона). Королем Англії є Генріх II Плантагенет (до 1189), королем Данії — Вальдемар I Великий (до 1182).

У Києві княжить Ростислав Мстиславич (до 1167). Ярослав Осмомисл княжить у Галичі (до 1187), Святослав Всеволодович у Чернігові (до 1177), Андрій Боголюбський у Володимирі-на-Клязмі (до 1174). Новгородська республіка та Володимиро-Суздальське князівство фактично відокремилися від Русі. У Польщі період роздробленості. На чолі королівства Угорщина стоїть Іштван IV (до 1165).

На Близькому сході існують держави хрестоносців: Єрусалимське королівство, Антіохійське князівство, графство Триполі. Сельджуки окупували Персію та Малу Азію, в Єгипті владу утримують Фатіміди, у Магрибі Альмохади, у Середній Азії правлять Караханіди та Каракитаї. Газневіди втримують частину Індії. У Китаї співіснують держава ханців, де править династія Сун, держава чжурчженів, де править династія Цзінь, та держава тангутів Західна Ся. На півдні Індії домінує Чола. В Японії триває період Хей'ан.

Події

Після смерті князя Святослава Ольговича Чернігів спробував захопити його син Олег Святославич, але все ж йому довелося поступитися старшому в роді Святославу Всеволодовичу^[1].
Царгород призначив митрополитом у Київ Іоанна IV.
Прихильники імператора Фрідріха Барбаросси обрали нового антипапу Пасхалія III.
У січні король Англії Генріх II Плантагенет зібрав раду, яка ухвалила Кларендонські постанови, що відновлювали юрисдикцію короля над церквою. У листопаді суд визнав винним у непокорі архієпископа Кентерберійського Томаса Бекета. Бекет утік у Францію, намагаючись знайти захист у короля Людовика VII та папи.
Саксонський герцог Генріх Лев разом із данським королем Вальдемаром I пішлив похід на ободритів.
Нур ад-Дін послав у Єгипет Ширкуха, дядька Салах ад-Діна. Відбулася конфронтація між військами Ширкуха та армією короля Єрусалиму Аморі I. Єрусалимському королю довелося відступити.
Нур ад-Дін здобув перемогу над хрестоносцями біля Харіма й захопив у полон князя Антіохії та графа Триполі.