За місяць, до 4 червня 1943, ЦАКБ розробило документацію на польову гармату, яка отримала індекс С-3. Прийнята на озброєння в травні 1944 року як важка 100-мм польова гармата БС-3. Вироблялася на ленінградських заводах «Більшовик» № 232 і «Арсенал» № 7. Всього у 1944–1951 роках було виготовлено 3816 одиниць БС-3[4].
Конструкція
Три конструктивні особливості відрізняють БС-3 від раніше розроблених вітчизняних систем. Це торсіонна підвіска, гідропневматичний врівноважувальний механізм і лафет, виконаний за схемою зверненого опорного трикутника. Вибір торсіонної підвіски й гідропневматичного врівноважувального механізму був обумовлений вимогами легкості і компактності вузлів, а зміна схеми лафета помітно знижувала навантаження на станини при стрільбі на максимальних кутах повороту верхнього станка. Якщо в звичайних схемах лафета кожну станину розраховували на 2/3 сили віддачі гармати, то в новій схемі сила, що діє на станину при будь-якому куті горизонтального наведення, не перевищувала 1/2 сили віддачі. Крім того, нова схема спрощувала обладнання бойової позиції. Завдяки всім цим новинкам … в її конструкції вдалося досягти найбільш досконалого поєднання потужності і рухливості…
Три конструктивные особенности отличают БС-3 от ранее разработанных отечественных систем. Это торсионная подвеска, гидропневматический уравновешивающий механизм и лафет, выполненный по схеме обращенного опорного треугольника. Выбор торсионной подвески и гидропневматического уравновешивающего механизма был обусловлен требованиями легкости и компактности узлов, а изменение схемы лафета заметно снижало нагрузку на станины при стрельбе на максимальных углах поворота верхнего станка. Если в обычных схемах лафета каждую станину рассчитывали на 2/3 силы отдачи орудия, то в новой схеме сила, действующая на станину при любом угле горизонтальной наводки, не превышала 1/2 силы отдачи. Кроме того, новая схема упрощала оборудование боевой позиции. Благодаря всем этим новинкам … в ее конструкции удалось достигнуть наиболее совершенного сочетания могущества и подвижности…
Завдяки використанню клинового затвора з вертикальним клином і напівавтоматикою, а також застосуванню унітарних пострілів, скорострільність гармати складає 8-10 пострілів на хвилину. Стрільба з гармати велася унітарними патронами з бронебійно-трасуючими снарядами і осколково-фугасними гранатами. Бронебійно-трасуючий снаряд, маючи початкову швидкість 895 м/с, пробивав броню товщиною 160 мм на дальності 500 м при куті зустрічі 90° . Дальність прямого пострілу складала 1080 м. Стрільба осколково-фугасними гранатами велася при контрбатарейній боротьбі та придушення дальніх цілей. Найбільша дальність стрільби осколково-фугасною гранатою становила 20650 м. Для стрільби прямою наводкою використовувався оптичний приціл ОП1-5, а з закритих позицій — панорамний приціл С71А-5. Гармати перших випусків виготовлялися без прицілу прямої наводки[1].
Транспортувалася гармата без передка. Для її перевезення застосовували тягачі Я-12 і АТ-Л, бронетранспортер М-2 чи автомобіль ЗІС-151. Швидкість буксирування — до 50 км/год[4].
бронебійний тупоголовий з балістичним наконечником, трасувальний
БР-412Б
30,10
15,88
65
МД-8
897
1040
1944
Осколково-фугасні снаряди
УО-412
морська осколкова граната
О-412
н/д
15,94
н/д
РГМ
898
1200
УОФ-412
осколково-фугасний
ОФ-412
30,20
15,60
1460
РГМ
900
1100
УОФ-412У
осколково-фугасний, зі зменшеним зарядом
ОФ-412
27,10
15,60
1460
РГМ
600
730
Модифікації
В післявоєнний період БС-3 суттєвих змін не зазнала. Модернізації в першу чергу стосувалися боєприпасів і прицілів. В 1960-1970-х роках були розроблені і прийняті на озброєння оперені кумулятивні і підкаліберні снаряди 3БК5, 3БК17 та 3БМ8, 3БМ25, здатні пробивати броню сучасних основних бойових танків. А з 1980-х років у БС-3 застосовується також керований протитанковий снаряд9М116 «Бастіон», який по нормалі пробиває 550-міліметрову броню на дистанції до 4000 метрів[4].
У серпні 1944 року, коли БС-З почали надходити на озброєння армії, війна вже наближалася до завершення, тому досвід бойового застосування цієї гармати обмежений. Тим не менше, мобільна, з хорошими балістичними характеристиками гармата БС-3 успішно використовувалася частинами Червоної армії на останньому етапі війни. Гармата перебувала на озброєнні легких артилерійських бригадтанкових армій. Використовувалося також в частинах корпусної артилерії[4].
До кінця німецько-радянської війни РСЧА було отримано близько 400 гармат БС-3. Після війни ця гармата ще довго перебувала на озброєнні Радянської армії, а також продавалася або передавалося країнам соціалістичного табору, застосовувалася у багатьох збройних конфліктах і зарекомендувала себе як потужна та ефективна зброя[1]. При використанні нових кумулятивних і підкаліберних снарядів БС-3 пробивала будь-яку броню танків M48, «Чіфтен», M60[4].
Відмічені випадки застосування російських БС-3 бойовиками ЛНР в війні на Донбасі, зокрема в боях на луганському напрямку 12-13 липня2014 року[6].
Також з 2014 року стоїть на озброєнні батальйону «Азов», використовується для відбиття атак російських окупантів[7][8].
Гармати БС-3 застосовуються силами ЗСУ для відбиття російської агресії. У вересні 2023 року Державна прикордонна служба України оприлюднила кадри застосування БС-3 по російським позиціям[9]. Українські артилеристи використовують БС-3 для знищення вогневих засобів і живої сили російських окупантів осколково-фугасними снарядами[10].
Станом на 15 грудня 2024 року редактори Oryx Blog знайшли фото чи відео підтвердження безповоротної втрати Україною 3 гармат БС-3: 1 знищено та 2 захоплено російськими військовими[11].
Оператори
БС-3 досі знаходиться на озброєнні щонайменше десятка країн Азії і Африки. Зокрема, не зважаючи на те, що більша частина гармат БС-3 знаходиться на консервації на складах Російської армії[1], вона досі використовується як гармата берегової оборони, зокрема у складі 18-ї кулеметно-артилерійської дивізії, дислокованої на Курильських островах.
СРСР/Росія — декількасот на зберіганні, > 12 од. у складі 18-ї кулад
