У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див.
Щербаков.
Мико́ла Микола́йович Щербако́в ( 20 липня 1928, Власово-Буртовка) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1960 року[1].
Біографічні дані
Народився 20 липня 1928 року на хуторі Власово-Буртовці (нині Куйбишевський район Ростовської області, Росія). 1950 року закінчив Ворошиловградське художнє училище, де навчався у Василя Агібалова, Віктора Мухіна; 1956 року — Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва, де навчався на кафедрі монументально-декоративної скульптури (викладачі Анатолій Оверчук, Іван Якунін). Дипломна робота — декоративна скульптура «Кукурудзниця-механізатор» для Київського палацу промкооперації (оцінка: відмінно)[2].
Жив у Ворошиловграді/Луганську в будинку на кварталі Димитрова, № 27, квартира № 6 та в будинку на вулиці Демьохіна, № 27, квартира № 65[1].
Творчість
Працював в галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:
- станкова скульптура
- монументальна скульптура
- монумент «Слава комуністичній праці!» у Луганську (1961, у співавтостві з Віктором Мухіним, В. Дядичевим, Миколою Можаєвим, Петром Кізієвим, Олександром Редькіним);
- меморіальний комплекс «Нескорені» у місті Сорокиному (1982, у співавторстві);
- пам'ятник «Мужності поженників» у Луганську (1983, у співавторстві).
Брав участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1957 року, зарубіжних — з 1958 року.
Відзнаки
Примітки
Література
