Чус Лампреаве

Чус Лампреаве
María Jesús Lampreave Pérez
Дата народження11 грудня 1930(1930-12-11)
Місце народженняМадрид, Іспанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті4 квітня 2016(2016-04-04) (85 років)
Місце смертіАльмерія, Андалусія, Іспанія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Іспанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіяакторка, кіноакторка Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 0483942 Редагувати інформацію у Вікіданих

Марія Хесус Лампреаве Перес (ісп. María Jesús Lampreave Pérez, більш відома як Чус Лампреаве, ісп. Chus Lampreave; 11 грудня 1930, Мадрид — 4 квітня 2016, Альмерія) — іспанська акторка кіно та телебачення.

Життєпис

Народилася 11 грудня 1930 року у Мадриді. По закінченні школи вивчала живопис в Королівській академії витончених мистецтв Сан-Фернандо. 1958 року дебютувала в кіно, з'явившись у невеликій ролі в фільмі «Квартирка» Марко Феррері. 1973 року почала зніматися на телебаченні. Після того зіграла більш ніж в півсотні фільмів у самих іменитих режисерів Іспанії — Луїса Гарсії Берланги, Фернандо Труеби та Педро Альмодовара, у якого знялася в 10 картинах[2].

1992 року отримала премію Гойя як найкраща акторка другого плану за роль у фільмі «Прекрасна епоха» Труеби.

2001 року удостоєна урядом Іспанії Золотої медалі за заслуги в образотворчому мистецтві (ісп. Medalla de Oro al Mérito en las Bellas Artes)[3].

На Каннському кінофестивалі 2006 року розділила приз за найкращу жіночу роль зі своїми партнерками по стрічці «Повернення» Альмодовара — Пенелопою Крус, Кармен Маурою, Лолою Дуеньяс, Бланкою Портільйо та Йоханою Кобо.

2012 року виступила сценаристом короткометражного фільму «La lectora de coños» Бенхи де ла Роси.

Чус Лампреаве померла 4 квітня 2016 року в лікарні Торрекарденас у місті Альмерія в 85-річному віці[4].

Особисте життя

1960 року Лампреаве вступила у шлюб з Еусебіо Морено де лос Ріосом. У пари народилися двоє дітей — син Дієго, біолог, та дочка Лаура (1963— померла у листопаді 1996 року від тяжкої хвороби). Шлюб тривав до смерті чоловіка 2 липня 2015 року[5].

Вибрана фільмографія

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1958 ф Квартирка El pisito Аделіна
1960 ф Інвалідний візок El cochecito Іоданда
1963 ф Кат El verdugo відвідувачка
1971 ф Моя прекрасна сеньйорита Mi querida señorita племінниця Чус
1974 ф Кохання капітана Брандо El amor del capitán Brando дружина алькальда
1977 ф Національна зброя La escopeta naciona Віті
1980 ф Національне надбання Patrimonio nacional Віті
1981 с Сервантес Cervantes черниця
1982 ф Національне III Nacional III Віті
1984 ф Темні звички Entre tinieblas сестра Каналізаційний Щур
1984 ф За що мені це? ¿Qué he hecho yo para merecer esto? бабуся
1984 ф Таємний сад El jardín secreto Марія
1984 ф Епілог Epílogo Фло-Фло
1984 с Тереза де Хесус Teresa de Jesús служниця
1986 ф Матадор Matador Пілар
1985 ф Зраджуй і неважливо з ким Sé infiel y no mires con quién Адела Мора
1985 ф Лулу вночі Lulú de noche аптекарка
1986 ф Рік пробужденея El año de las luces донья Трансіто
1987 ф Радісне життя La vida alegre сусідка
1987 ф Маври і християни Moros y cristianos Антонія
1988 ф Зачекай мене на небі Espérame en el cielo Емілія
1988 ф Жінки на межі нервового зриву Mujeres al borde de un ataque de nervios консьєржка-свідок Єгови
1988 ф Одного світанку замало Amanece, que no es poco Каталіна Альварес
1988 ф Спуститися по покупки Bajarse al moro донья Антонія
1990—1991 с Єва і Адам, шлюбна агенція Eva y Adán, agencia matrimonial Луїса
1992 ф Прекрасна епоха Belle Époque донья Асун
1992 ф Супернова Supernova Авеліна
1994 ф Всіх до в'язниці Todos a la cárcel Чус
1995 ф Сім тисяч днів разом Siete mil días juntos Софія
1995 ф На землі, як на небі Así en el cielo como en la tierra донья Асунсьйон
1995 ф Квітка моєї таємниці La flor de mi secreto мати Лео
1998 ф Ідеальна партнерка Una pareja perfecta донья Кука
1998 ф Торренте, дурна рука закону Torrente, el brazo tonto de la ley Реме
1998 с Сестри Hermanas мати-засновниця
2001 ф Торренте 2: Місія в Марбельї Torrente 2: Misión en Marbella Реме
2002 ф Точки дотику El florido pensil донья Пепа
2002 ф Поговори з нею Hable con ella медсестра
2004 ф Скажи «так» Di que sí мати Віктора
2006 ф Повернення Volver тітка Паула
2008 ф Фірмова страва Fuera de carta Селія, мати Максі
2009 ф Розірвані обійми Los abrazos rotos консьєржка
2012 ф Художник і його модель El artista y la modelo Марія
2012—2013 с Феномени Fenómenos Амелія
2014 ф Торренте 5: Операція Євровегас Torrente 5: Operación Eurovegas Реме
2015 кф Я, президент Yo, presidenta Пілар

Нагороди та номінації

Каннський кінофестиваль

Гойя

  • 1984 — Номінація на найкращу акторку другого плану (За що мені це?).
  • 1988 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Зачекай мене на небі).
  • 1989 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Спуститися по покупки).
  • 1992 — Найкраща акторка другого плану (Прекрасна епоха).
  • 1995 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Квітка моєї таємниці).
  • 2012 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Художник і його модель).

Срібні кадри

  • 1984 — Номінація на найкращу кіноакторку (За що мені це?)
  • 1986 — Номінація на найкращу кіноакторку (Рік пробуждення, Лулу вночі, Матадор).
  • 1988 — Номінація на найкращу кіноакторку (Зачекай мене на небі, Жінки на межі нервового зриву).
  • 1990 — Номінація на найкращу телеакторку (Єва і Адам, шлюбна агенція).
  • 2005 — Премія за життєві досягнення.

Спілка акторів Іспанії

  • 1995 — Номінація на найкращу кіноакторку другого плану (Квітка моєї таємниці).
  • 2006 — Найкраща кіноакторку другого плану (Повернення).
  • 2008 — Номінація на найкращу кіноакторку другого плану (Фірмова страва).
  • 2012 — Номінація на найкращу кіноакторку другого плану (Художник і його модель).

Примітки

  1. ↑ http://www.lavozdealmeria.es/Noticias/103852/5/Fallece-en-Almer%C3%ADa-Chus-Lampreave
  2. ↑ Chus Lampreave, secundaria de lujo con muchas películas y pocas entrevistas. El Huffington Post (ісп.). 4 квітня 2016. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 8 березня 2020. 
  3. ↑ https://www.boe.es/diario_boe/txt.php?id=BOE-A-2001-3367
  4. ↑ Fallece en Almería Chus Lampreave. www.lavozdealmeria.com (ісп.). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 8 березня 2020. 
  5. ↑ Chus Lampreave: la tragedia personal detrás de la sonrisa de una gran cómica. El Confidencial (ісп.). 4 квітня 2016. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 8 березня 2020.