PROFILPELAJAR.COM

Чикрій Аркадій Олексійович
Чикрій Аркадій Олексійович
Народився	20 липня 1945 (79 років) ; Тарноруда, Волочиський район, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність	кібернетик, викладач університету
Alma mater	Механіко-математичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1968)
Заклад	Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України
Посада	завідувача відділу оптимізації керованих процесів
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук (1979)
Науковий керівник	Пшеничний Борис Миколайович і Понтрягін Лев Семенович
Аспіранти, докторанти	Аралова Наталія Ігорівнаd
Нагороди	Державна премія України в галузі освіти

Арка́дій Олексі́йович Чикрі́й (* 20 липня 1945, село Тарноруда Волочиського району Хмельницької області) — український учений у галузі математичної теорії оптимального керування та теорії динамічних ігор. Доктор фізико-математичних наук. Професор. Академік Національної академії наук України. Лауреат Премії НАН України імені В. М. Глушкова. Лауреат Державної премії України в галузі освіти (2018).

Біографія

Народився в сім'ї вчителів. 1968 року закінчив механіко-математичний факультет Львівського університету за спеціальністю математика і був прийнятий на роботу до Інституту кібернетики НАН України, де нині працює на посаді завідувача відділу оптимізації керованих процесів.

1968 р. закінчив механіко -математичний факультет Львівського університету (за спеціальністю «математика»).

1968—1972 — інженер в Інституті кібернетики НАН України.

1972 р. — кандидат фіз.-мат. наук.

1972—1975 — молодший науковий співробітник в Інституті кібернетики НАН України.

1975—1986 — старший науковий співробітник.

1979 р. — доктор фіз.-мат. наук

1987 р. — професор.

З 1988 р. — завідувач лабораторії в Інституті кібернетики НАН України.

З 1990 р. — завідувач створеного на базі лабораторії відділу оптимізації керованих процесів.

1997 р. — член–кор. НАН України.

А. О. Чикрій — професор трьох університетів: Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1980—2000, 2011—2016), Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» (1998), Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (2010).

Автор 450 наукових праць. Серед них: 5 монографій та 30 міжнародних оглядів в журналах та книгах колективів авторів, понад 150 публікацій публікацій за кордоном. Науковий керівник 35 захищених кандидатських та 3 докторських дисертацій.

Наукові інтереси

Спеціаліст в області прикладного нелінійного аналізу, зокрема, теорії многозначних відображень, теорії функцій дійсної змінної, математичних методів керування, теорії динамічних ігор та пошуку рухомих об'єктів, учень і послідовник, М. Красовського, Л. Понтрягіна, Б. Пшеничного.^[3]

Основні результати

Заклав основи нелінійної теорії уникнення зіткнень рухомих об'єктів; запропонував позиційний метод групового переслідування, що узагальнює правило екстремального прицілювання М. Красовського; розробив метод розв'язуючих функцій, використавши функціонали Г. Мінковського і ввівши обернені їм відображення; встановив зв'язок з прямим методом Л. Понтрягіна, дав теоретичне обґрунтування класичного правила паралельного зближення та ситуації «оточення» по Б.Пшеничному в задачах групової взаємодії; запропонував методи пошуку рухомих об'єктів, що базуються на марковських моделях; розробив методи розв'язання інтегральних, диференціально-різницевих та інтегро-диференціальних ігор, ігрових задач для систем з дробовими похідними Рімана-Ліувілля, Капуто, Міллера-Росса, Хільфера, Грюнвальда-Летнікова, ігор з імпульсними керуваннями, конфліктно-керованих процесів для систем з розподіленими параметрами.^[3]

Прикладні розробки

Розробив ряд проблемно-орієнтованих комп'ютерних систем, моделюючих комплексів та тренажерів, пов'язаних з керуванням рухомими об'єктами різної природи в умовах конфлікту та невизначеності.

Це, зокрема, моделюючий комплекс для оптимізації взаємодії угрупувань керованих об'єктів космічного базування, що рухаються по кругових та емпіричних орбітах, для програми «зоряних війн».

В авіаційній галузі розроблено тренажери для безпечного злету та посадки літаків в екстремальних умовах. Створена система для гарантування м'якої посадки літака на авіаносець. Остання робота виконана у співпраці з NIST (Національний інститут стандартів і технологій США).

В рамках проекту НТЦУ разом з харківськими та київськими фізиками в кооперації з Брукхейвенською національною лабораторією (США) розроблена система керування пучками заряджених частинок на основі рівнянь Власова та Фоккера-Планка-Колмогорова.

На базі марковської кліткової моделі створено моделюючий комплекс для пошуку та стеження за рухомими об'єктами для потреб ВМФ. Методика може бути застосована до пошуку стаціонарних цілей, що зазнали аварії та перебувають у важко доступних місцях, зокрема, затонулих суден, косяків риб.

Проблема уникнення сутичок рухомих об'єктів актуальна для безпечного руху в аеро та морських портах. Знання динамічних можливостей рухомих об'єктів та моделювання процесів дозволяє диспетчерським службам планувати безаварійне функціонування.

Гранти та відзнаки

Грант соросівського професора ISSER SPU 041077 (1994—1996)
Державна премія України в галузі науки і техніки (1999)
Грант STCU 1746 (2002—2004), грант STCU 5240 (2011—2013)
Премія імені В. М. Глушкова (2003)
Гранти ФФД (2011—2013, МОН), (2013—2015, МОН), (2014—2015,НАН)

Членство в національних та міжнародних наукових організаціях

AMS (American Mathematical Society)
ISDG (International Society of Dynamic Games)
GAMM (Gesellschaft fϋr Angewandte Mechanik und Mathematik)
Pacific Optimization Research Activity Group (POP)
Президент української асоціації динамічних ігор.

Членство у редколегіях наукових журналів та збірників наукових праць

Information Technology for Economics and Management (Poland, Gliwice), головний редактор по Східній Європі
Проблемы управления и информатики
Теория оптимальных решений
Кибернетика и вычислительная техника.

Публікації

Динамические игры с разрывными траекториями / А. О. Чикрій, Ю. Г. Кривонос, И. И. Матичин . – Наук. думка, 2005. – 220с.
Чикрій А. О. Конфликтно-управляемые процессы. – Наук. думка, 1992. – 384 с.