Чечуга (шабля)

Польські чечуги з піхвами 17 століття з музею Ліврусткаммарен, Стокгольм, Швеція

Чечуга (також "татарська шабля"[1], "вірменська шабля"[2], "смичок"[3]; пол. Czeczuga) — це тип шаблі східного походження, що характеризується ефесом відкритого типу з маленькою хрестоподібною гардою; з дерев'яним руків'ям, обтягнутим, як правило, шкірою ящера або акули[4]. Верхів'я цієї шаблі виготовлене з латуні, багатогранне, нахилене в бік клинка під тупим кутом. Клинок цієї шаблі малої кривини.

Етимологія

Дослідники відносять назву цього типу шабель до риби стерляді (інша назва риби — чечуга), з якою шаблі мали деяку зовнішню схожість. Проте, в старопольських текстах йшлося про те, що «чечуга, чечега — шабля татарська залізна, коротше корду, названа від народу татарського Чечан, що мешкає на Кавказі».

Історія

Характеристика

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Астацатурян, 2002, с. 102
  2. Квасневич, 2006, с. 33
  3. Квасневич, 2006, с. 35
  4. Прокопенко, Владимир. Сабли-чечуги. kitabhona.org.ua.

Література

Посилання