Османська експансія та завоювання свідчать про міграції сербів на північ і захід, спочатку в межах сербської держави (Сербської деспотії), а потім до сусідньої Угорщини та Венеціанської Далмації. В Угорщині сербське населення дуже активно захищало південний кордон від османів.[2] Типологічно уніфікованим виробництво цього типу меча стало в Угорщині та Венеції.[2]
Найдавніші зразки, за оцінками, датуються останніми десятиліттями 14 століття, періодом, коли Сербія перебувала в стані постійної війни. Найдавніша згадка міститься в заповіті коваля Добрича Бунісалича 1391 року, який зберігається в Рагузькому архіві: «...doe spade schiavonesche...».
Назва походить від балканських слов'ян, що використовували такі мечі на венеціанській службі. Термін «Sclavonia» був загальною рагузською назвою для Сербії, протягом більшої частини історії їхнього сусідства.[2]