Ожига, органка, сорока — козацька багатоствольна скорострільна вогнепальна зброя[1][2]. Ожига складається з багатьох з'єднаних разом стволів ручної вогнепальної зброї або дрібнокаліберних гармат, встановлених на возі або колісному лафеті. Часто ожигу робили із залізних пищалей, поєднуючи їх з лафетом; стріляли вони залізними кулями[3].
У середньому в ожиг було від 5 до 14 стволів, але зустрічалися екземпляри і з більш ніж 100 стволами. Ожиги були різного калібру — від установок зі стволами під мушкетну кулю до великих гармат, встановлених на одному лафеті.
Процес зарядки Ожиги набагато довший ніж у звичайній рушниці чи гармати, проте це компенсується великою забійною силою і щільністю стрільби. Ожига забезпечувала ведення залпового вогню і була функціональним прообразом кулемета.
Ожига, як правило, використовувалася під час оборонних дій або під час морських боїв (багатоствольні гармати встановлювалися на чайках). При правильному застосуванні ожига завдавала великих втрат супротивникові і здійснювала на нього значний психологічний ефект[4].
