Чемпіонат Німеччини з футболу 1992—1993: Бундесліга

Бундесліга
Сезон1992–93
Чемпіони«Вердер»
3-й титул переможців Бундесліги
3-й титул чемпіонів Німеччини
Вибули«Бохум»
«Юрдінген 05»
«Саарбрюкен»
Ліга чемпіонів«Вердер»
Кубок володарів кубків«Баєр 04»
Кубок УЄФА«Баварія» (Мюнхен)
«Айнтрахт»
«Боруссія» (Дортмунд)
«Карлсруе»
Зіграно матчів306
Забито голів881 (2.88 за гру)
Найкращий
бомбардир		Ульф Кірстен,
Тоні Єбоа (20)
Найбільша перемога
вдома		«Боруссія» (Дортмунд) 6–0 «Ваттеншайд 09» (16 квітня 1993)
«Баварія» (Мюнхен) 6–0 «Саарбрюкен» (23 квітня 1993)
Найбільша перемога
в гостях		«Юрдінген 05» 0–5 «Кайзерслаутерн» (21 листопада 1992)
Найрезультативніша гра«Баварія» (Мюнхен) 5–3 «Штутгарт» (30 квітня 1993)

Сезон Бундесліги 1992–1993 був 30-им сезоном в історії Бундесліги, найвищого дивізіону футбольної першості Німеччини. Він розпочався 14 серпня 1992[1] і завершився 5 червня 1993 року[2]. Діючим чемпіоном країни був «Штутгарт», який у цьому сезоні опинився лише на сьомому місці підсумкової турнірної таблиці, поступившись данадцятьма очками бременському «Вердеру», який і став чемпіоном Німеччини 1992/93.

Формат змагання

Кожна команда грала з кожним із суперників по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Команди отримували по два турнірні очки за кожну перемогу і по одному очку за нічию. Якщо дві або більше команд мали однакову кількість очок, розподіл місць між ними відбувався за різницею голів, а за їх рівності — за кількістю забитих голів. Команда з найбільшою кількістю очок ставала чемпіоном, а три найгірші команди вибували до Другої Бундесліги.

Зміна учасників у порівнянні з сезоном 1991–92

«Штутгартер Кікерс», «Ганза», «Дуйсбург» і «Фортуна» (Дюссельдорф) за результатами попереднього сезону вибули до Другої Бундесліги. Враховуючи скорочення кількості учасників Бундесліги з 20 до 18 команд, замість них підвищення у класі отримали лише дві команди — «Юрдінген 05» і «Саарбрюкен», які перемогли відповідно у Північному і Південному дивізіонах Другої Бундесліги.

Команди-учасниці

Місцезнаходження команд Бундесліги 1992–93
Клуб Місто Стадіон[3] Вміщує[3]
«Бохум» Бохум Воновія Рурштадіон 40,000
«Вердер» Бремен Везерштадіон 32,000
«Боруссія» (Дортмунд) Дортмунд Зігналь Ідуна Парк 52,616
«Динамо» (Дрезден) Дрезден Стадіон ім. Рудольфа Гарбіга 30,000
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) Франкфурт-на-Майні Вальдштадіон 62,000
«Гамбург» Гамбург Фолькспаркштадіон 62,000
«Кайзерслаутерн» Кайзерслаутерн Фріц-Вальтер-Штадіон 38,500
«Карлсруе» Карлсруе Вільдпаркштадіон 50,000
«Кельн» Кельн Рейн Енергі Штадіон 55,000
«Баєр 04» Леверкузен Ульріх Габерланд Штадіон 27,800
«Боруссія» (Менхенгладбах) Менхенгладбах Бекельбергштадіон 34,500
«Баварія» (Мюнхен) Мюнхен Олімпіаштадіон 70,000
«Нюрнберг» Нюрнберг Грюндіг-Штадіон 55,000
«Саарбрюкен» Саарбрюккен Людвігспаркштадіон 36,000
«Шальке 04» Гельзенкірхен Паркштадіон 70,000
«Штутгарт» Штутгарт Неккарштадіон 68,000
«Юрдінген 05» Крефельд Гротенбург 34,500
«Ваттеншайд 09» Ваттеншайд Лоргайдештадіон 15,000

Турнірна таблиця

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація або пониження
1 «Вердер» (C) 34 19 10 5 63 30 +33 48 Перший раунд Ліги чемпіонів УЄФА 1993—1994
2 «Баварія» (Мюнхен) 34 18 11 5 74 45 +29 47 Перший раунд Кубка УЄФА 1993—1994
3 «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) 34 15 12 7 56 39 +17 42
4 «Боруссія» (Дортмунд) 34 18 5 11 61 43 +18 41
5 «Баєр 04» 34 14 12 8 64 45 +19 40 Перший раунд Кубка володарів кубків 1993—1994
6 «Карлсруе» 34 14 11 9 60 54 +6 39 Перший раунд Кубка УЄФА 1993—1994[a]
7 «Штутгарт» 34 12 12 10 56 50 +6 36
8 «Кайзерслаутерн» 34 13 9 12 50 40 +10 35
9 «Боруссія» (Менхенгладбах) 34 13 9 12 59 59 0 35
10 «Шальке 04» 34 11 12 11 42 43 −1 34
11 «Гамбург» 34 8 15 11 42 44 −2 31
12 «Кельн» 34 12 4 18 41 51 −10 28
13 «Нюрнберг» 34 10 8 16 30 47 −17 28
14 «Ваттеншайд 09» 34 10 8 16 46 67 −21 28
15 «Динамо» (Дрезден) 34 7 13 14 32 49 −17 27
16 «Бохум» (R) 34 8 10 16 45 52 −7 26 Пониження у класі до Другої Бундесліги
17 «Баєр 05» (Юрдінген) (R) 34 7 10 17 35 64 −29 24
18 «Саарбрюкен» (R) 34 5 13 16 37 71 −34 23
Джерело: www.dfb.de
Правила розподілу місць у групі: 1) очки; 2) різниця голів; 3) кількість забитих голів.
(C) Чемпіон; (R) Вибули.
Примітки:
  1. ↑ Оскільки «Баєр 04» кваліфікувався до Кубка володарів кубків, його місце у Кубку УЄФА перейшло до «Карлсруе».

Результати

Команда БОХ ВЕР БРД ДДР АЙН ГАМ КАЙ КАР КЕЛ Б04 БРМ БАВ НЮР СРБ Ш04 ШТТ ЮРД ВАТ
«Бохум» — 2–0 2–2 2–2 1–0 1–2 1–3 2–2 0–0 2–2 2–1 2–2 4–0 4–0 0–1 0–0 4–1 3–1
«Вердер» 3–1 — 1–0 3–0 0–0 5–0 1–0 3–0 2–0 1–1 2–0 4–1 3–0 2–0 2–0 1–1 2–1 3–0
«Боруссія» (Дортмунд) 1–0 2–2 — 3–0 3–0 3–1 1–0 3–1 4–1 1–2 4–1 1–2 4–2 3–0 0–2 0–4 2–0 6–0
«Динамо» (Дрезден) 0–0 2–3 3–0 — 0–2 1–1 1–3 3–0 3–0 2–0 1–0 0–0 1–2 0–0 1–0 0–0 1–1 2–1
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) 4–1 3–0 4–1 1–1 — 3–3 3–0 4–1 2–1 2–2 1–3 1–1 0–0 1–1 0–3 4–0 1–0 4–1
«Гамбург» 2–0 0–0 1–2 1–1 1–2 — 2–2 1–2 3–0 0–0 0–2 3–1 0–1 2–0 1–2 1–1 3–0 1–1
«Кайзерслаутерн» 3–1 3–1 0–0 2–0 0–2 2–2 — 2–3 1–0 4–0 0–0 1–3 2–0 1–1 3–0 0–0 2–1 4–1
«Карлсруе» 1–0 5–2 3–0 3–1 4–1 1–0 1–1 — 3–1 1–1 4–2 4–2 1–1 2–2 0–0 1–1 4–0 2–1
«Кельн» 1–0 0–0 0–1 3–1 0–1 2–2 0–3 2–0 — 1–0 1–2 1–3 2–0 4–2 2–1 3–1 5–0 3–0
«Баєр 04» 3–1 2–2 3–3 0–0 1–1 1–1 2–0 5–1 3–0 — 4–0 2–4 2–1 1–1 6–1 4–0 1–0 3–1
«Боруссія» (Менхенгладбах) 1–1 3–1 0–3 5–1 3–3 0–0 2–2 3–1 1–2 2–2 — 2–2 2–1 2–5 2–0 1–1 0–4 4–1
«Баварія» (Мюнхен) 3–1 1–3 2–0 3–1 1–0 4–0 1–0 3–3 3–0 4–1 2–2 — 1–0 6–0 1–1 5–3 2–0 1–1
«Нюрнберг» 2–1 0–0 1–2 0–0 1–2 1–0 0–0 0–0 2–1 0–1 0–1 0–0 — 4–1 1–4 3–2 2–0 2–1
«Саарбрюкен» 1–1 0–4 3–1 1–1 0–0 0–3 2–0 2–0 0–3 3–1 0–4 1–1 0–1 — 1–3 1–4 3–3 0–1
«Шальке 04» 0–3 0–0 0–0 2–0 0–0 0–0 4–0 2–2 1–0 2–1 1–2 3–3 0–0 2–2 — 1–0 1–1 3–4
«Штутгарт» 4–1 0–3 1–0 4–0 2–2 1–1 3–1 2–1 2–0 0–3 3–2 2–3 3–0 2–2 1–0 — 1–2 4–1
«Баєр 05» (Юрдінген) 2–1 0–2 0–2 1–1 2–0[a] 0–2 0–5 1–1 0–0 2–1 1–3 0–3 2–1 1–1 4–2 3–3 — 1–1
«Ваттеншайд 09» 2–0 2–2 1–3 2–1 1–2 2–2 1–0 0–2 4–2 1–3 3–1 2–0 4–1 3–1 0–0 0–0 1–1 —
Джерело: DFB
Колір: блакитний = перемога господарів; жовтий = нічия; рожевий = перемога гостей.
Примітки:
  1. ↑ Гра «Баєр 05» (Юрдінген) проти «Айнтрахта» (Франкфурт-на-Майні) 22 травня 1993 року завершилася з рахунком 2–5, однак згодом тому ж «Баєру 05» була присуджена перемога з рахунком 2–0, оскільки «Айнтрахт», усупереч правилам змагання, мав на полі понад трьох іноземних гравців[4].

Найкращі бомбардири

20 голів
17 голів
15 голів
13 голів
11 голів

Склад чемпіонів

«Вердер» (Бремен)
Воротарі: Олівер Рек (32); Ганс-Юрген Гунделах (2).

Захисники: Томас Вольтер (31 / 2); Дітмар Баєрсдорфер (29 / 4); Руне Братсет Норвегія (29 / 2); Ульріх Боровка (28 / 1); Манфред Бокенфельд (17); Томас Шааф (5).
Півзахисники: Андреас Герцог Австрія (33 / 10); Мирослав Вотава (33 / 3); Дітер Айльтс (24 / 1); Торстен Легат (23 / 1); Уве Гарттген (12 / 2); Гюнтер Германн (5).
Нападники: Вінтон Руфер Нова Зеландія (32 / 17); Марко Боде (29 / 4); Франк Нойбарт (19 / 3); Бернд Гобш (17 / 7); Штефан Кон (17 / 4); Клаус Аллофс (16); Арі ван Лент Нідерланди (2).
(кількість ігор і голів наведені у дужках)

Головний тренер: Отто Рехагель.

Був у заявці, але не взяв участі у жодній грі чемпіонату: Гуннар Зауер; Чад Дірінг США; Мартін Прцондціоно; Ларс Унгер; Андре Віденер; Кай Веншлаг.

Примітки

  1. ↑ Schedule Round 1. DFB. Архів оригіналу за 8 червня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  2. ↑ Archive 1992/1993 Round 34. DFB. Архів оригіналу за 8 червня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  3. ↑ а б Grüne, Hardy (2001). Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs, Band 7: Vereinslexikon. Kassel: AGON Sportverlag. ISBN 3-89784-147-9. (нім.)
  4. ↑ Bayer Uerdingen – Eintracht Frankfurt (German) . fussballdaten.de. Процитовано 5 грудня 2011.

Посилання