Обирався до Сенату США у 1996 році і у 2002 році, входив до складу комітетів у закордонних справах, розвідці і банківської діяльності. Став першим за чверть століття сенатором-республіканцем від Небраски.
Комітет Сенату США з питань збройних сил схвалив кандидатуру Хейгела на пост міністра оборони і рекомендував Сенату затвердити Чака Хейгела як нового керівника військового відомства країни.
Проте, до кандидата виникло кілька претензій у сенаторів-однопартійців, пов'язаних з тим, що працюючи в Сенаті у 1997–2009 рр., він нерідко виступав з критикою політики Ізраїлю і відмовлявся підтримати ініціативи про-ізраїльських громадських організацій у США. Одного разу він несхвально висловився про могутнього «єврейському лобі» в США, заявивши, що він «не ізраїльський, а американський сенатор». Його тут же звинуватили в антисемітизмі. Також Хейгел виступав за вирішення іранської ядерної проблеми дипломатичним шляхом і засуджував спроби підштовхнути США та Ізраїль до війни з Іраном, а також допускав можливість переговорів з угрупованням «Хезболла». Після призначення на посаду Міністра оборони, Хейгел ініціював надання Ізраїлю найбільшого пакета військової допомоги за всю історію американо-ізраїльського співробітництва.
Хейгел широко критикувався американськими правозахисними організаціями та гей-активістами, за свою консервативну позицію стосовно служби геїв в армії та дотримання їх прав на військовій службі.
Ряд сенаторів-республіканців зажадали від Хейгела відзвітувати про гонорари, які він отримував за свої виступи протягом останніх п'яти років. Законодавців цікавило, ким виплачувалися гонорари, в яких кількостях і чи не мали до цього відношення іноземні організації.
.svg)