Банкі́р[1] — менеджер і власник грошового капіталу, який спеціалізуються на веденні банківських операцій.[2]; керівник банку.
За свідченням істориків, перші банкіри, що здійснювали операції із залучення капіталу, з'явилися у Вавилоні[3] і Стародавній Греції і діяли при церковних храмах.[4]. Храми одержували великі доходи від їх земельної власності, грошові штрафи, подарунки та ін. Завдання «жерців-банкірів» полягало в тому, щоб шляхом умілого завідування майном, видачі позик і участі у вигідних підприємствах збільшити доходи і зібрати такі скарби, які давали б можливість гідно підтримувати пишність святині.[3]
У Стародавніх Греції та Римі були і міняли-трапезити[5], які обмінювали монети, приймали вклади, надавали кредити під заставу рухомого і нерухомого майна тощо. У Середньовіччі міняли починають розширювати свої операції та поступово переходять до обслуговування грошового обігу. Вже приблизно з XI ст. їх починають називати власне банкірами (від італійського слова «banco», що означає лавка, та французького «banque» — скриня, призначена для зберігання грошей).
Найперші італійські банкіри вели свою справу на лавках на вулиці.[6]
Залежно від напряму діяльності, а також функцій бувають банкіри:
- класичні;
- інвестиційні;
- персональні;
- і т. д.
Примітки
Джерела
Література та бібліографія | |
---|
Тематичні сайти | |
---|
Словники та енциклопедії | |
---|
Довідкові видання | |
---|
Нормативний контроль | |
---|