Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Ланівці, ПЦУ)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Покрови Пресвятої Богородиці.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Ланіівці)
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Типцерква Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна
РозташуванняЛанівці Редагувати інформацію у Вікіданих
КонфесіяПЦУ
Будівництво1816
CMNS: Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Церква Покрови Пресвятої Богородиці в Ланівцях — парафія і храм Лановецького благочиння Тернопільської єпархії Православної церкви України в місті Ланівці Кременецького району Тернопільської области.

Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 1607)[1].

Історія церкви

За матеріалами Волинського шематизму, на місці старої церкви за кошти парафіян у 1816 році вимуровано кам'яний храм Покрови Пресвятої Богородиці. У 1859 році за кошти церковної громади збудовано дерев'яну дзвіницю, у 1891 році — кам'яну.

Стараннями о. Миколи Малюжицького в 1937—1938 роках селяни-українці навернулися до православ'я. У 1943 році о. Миколу Малюжинського розстріляли у Волинських тюрмах.

Наприкінці 80-х — на початку 90-х років XX століття благочинний та настоятель Григорій Хом'як разом з парафіяльними священниками освятив чимало відновлених та свіжонасипаних символічних могил, пам'ятних хрестів.

За сприяння о. Григорія Хом'яка упродовж останніх двадцяти років на Лановеччині освячено п'ять новозбудованих храмів. У двох із них богослужіння проводив Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

Парохи

Ім'я Роки Коротка довідка Світлини
о. Андрій Каролинський 1858—1893
о. Володимир Каролинський 1893—?
о. Микола Малюжицький 1932—1937
о. Василь Москалевич 21 грудня 1937—?
о. Григорій Хом'як 1975—2019 Народився 4 грудня 1923 року. Влітку 1992 року він зумів переконати майже всіх священників району перейти до УПЦ КП. За своєї пастирської діяльности удостоєний низки нагород: золотий наперсний хрест (1958), сан протоієрея (1966), палиця (1971), хрест з прикрасами (1976), митра (1981), орден святого преподобного Сергія Радонезького (1985), право служіння Літургії при відкритих Царських воротах до слів «Отче наш...» (1995), сан протопресвітера (2002). Помер 19 червня 2019 року[2].

Примітки

  1. ↑ Лист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року.
  2. ↑ Упокоївся протоієрей Григорій Хом’як [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.] // Тернопільська єпархія ПЦУ, 19 червня 2019 р.

Джерела