Церква Покрови Пресвятої Богородиці в Золотій Слободі — парафія і храм греко-католицької громади Козлівського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Золота Слобода Тернопільського району Тернопільської области.
Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення[1].
Історія церкви
До 1729 року церква була дерев'яною. У 1798 році згадується вже дерев'яна, підмурована церква, під гонтовим дахом, яка належала греко-католикам.
У 1822 році збудовано кам'яну дзвіницю за кошти Домініка Ціковського. У 1885 році розпочато побудову кам'яної церкви, також збудовано проборство. У 1899 році завершено спорудження храму.
Проєкт церкви привіз з Риму Павло Чух. Запропонував будівництво мурованої церкви Роман Сидорак, який заклав наріжний камінь під фундамент нового храму. Навесні 1944 року дах церкви був знищений артилерійськими обстрілами.
У 1990 році церква відбудовується. Автор проєкту реконструкції — Любомир Бачинський. Іконостас до оновленої церкви виготовили львівські художники Орест Парубок, Всеволод Трофимнюк, Ігор Винник та инші. До відбудови найбільше зусиль доклали: Володимир Ткач, Іван Грицило, Федір Коваль. Оновлений храм у 1990 році освятив єпископ Михаїл Сабрига.
Парафія до 1946 та з 1990 року є греко-католицькою.
9 червня 1936 року парафію візитував єпископ Никита Будка, 3 травня 2009 та 19 квітня 2011 року — єпископ Василій Семенюк.
Діють припарафіяльні: спільнота «Матері в молитві», Марійська та Вівтарна дружини, церковний комітет.
На території села є фігура Покрови Пресвятої Богородиці (2010), місійний хрест (3-10 травня 2009), хрест на честь 1000-ліття Хрещення Руси-України (1989).
Парохи
- о. Григорій Гродзінський (з кінця XVII ст. до 20 січня 1729),
- о. Ян Гродзінський (1729—1758),
- о. Микола Смеречинський (1758—1785),
- о. Стефан Барщевський,
- о. Данило Матешинський,
- о. Андрій Горасимович,
- о. Василь Щупачкевич,
- о. Михайло Синявський
- о. Теодор Янович,
- о. Михайло Барусєвич (1841—1874),
- о. Гавриїл Медицький (1874—1904),
- о. Михайло Горбачевський (1904—1912),
- о. Василь Пак (1912—1913),
- о. Орест Дурбака (1913—1917),
- о. Роман Добровольський (1917—1940),
- о. Йосиф Чикало (1940—1941),
- о. Роман Добровольський (1941—1942),
- о. Любомир Сембратович (1942—1944),
- о. Володимир Шанайда (1944—1963),
- о. Лев Сальвицький (1963—1986),
- о. Михайло Штабель (1990—2008),
- о. Олег Довбенко (9 січня 2008 — 22 листопада 2008),
- о. Остап Луців (з 23 листопада 2008 року).
Примітки
Джерела
