PROFILPELAJAR.COM

село Покропивна
	Церква Різдва Пресвятої БогородиціЦерква Різдва Пресвятої Богородиці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Козлівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61040250030078243
Облікова картка	село Покропивна
Основні дані
Засноване	1544
Населення	601
Територія	0,166 км²
Густота населення	3620,48 осіб/км²
Поштовий індекс	47630
Телефонний код	+380 3547
Географічні дані
Географічні координати	49°35′12″ пн. ш. 25°22′11″ сх. д. / 49.58667° пн. ш. 25.36972° сх. д.
Водойми	річка Восушка
Найближча залізнична станція	Озерна
Місцева влада
Адреса ради	47631, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Козлів, вул. Галицька, буд. 15
Карта
	Покропивна
	Покропивна
Мапа
	Покропивна у Вікісховищі

Покропи́вна — село в Україні, у Козлівській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області, розташоване на річці Восушка у центрі району. Адміністративний центр колишньої Покропивнянської сільради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Козлівської селищної громади. До Покропивної приєднано хутори Бучинські та Хрипки; у зв'язку з переселенням жителів — хутір Зарудів виключений з облікових даних.

Населення — 583 особи (2007).

Історія

Історична дата утворення — 1544 рік^[1].

Перша писемна згадка — 31 жовтня 1467.^[2]

Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, «Союз українок», кооператива.

Населення

Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	601	100%

Пам'ятки

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1884, відбудована 1991), капличка Пресвятої Богородиці (2003).

Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967), Т. Шевченку та І. Франку (обидва — 1976).

Насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991).

Встановлено меморіальну дошку односельцям-учасникам національно-визвольного руху (2002).

Відкрито й освячено пам'ятник біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці о. Миколі Хмільовському (2012).

24 серпня 2014 року в селі відкрили пам'ятник Героям Небесної сотні. Він споруджений на території церкви Пресвятої Богородиці поруч із парафіяльним садком зі 100 дерев, який прихожани церкви висадили на сороковий день після боїв на Майдані; усі роботи виконав місцевий майстер Михайло Гнидин.^[4]

Пам'ятник Тарасові Шевченку

Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення. Розташований біля будинку культури.

Встановлений 1976 р. Масове виробництво.

Погруддя, постамент – бетон.

Погруддя – 2,3 м, постамент – 1,4 м.^[5]^[6]

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, с.-г. ТзОВ.

Див. Покропивнянська ЗОШ [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Відомі люди

У місцевому господарстві працював Віктор Ющенко — згодом Президент України.

о. Микола Хмільовський — священник, військовий капелан УГА, радник Митрополичої консисторії УГКЦ, член УГВР.

Покропивна — перша парафія похованого на старому її цвинтарі вихідця із Бовшева: священника УГКЦ о. Петра Курдидика (1877—1919).

Анатоль Курдидик на колінах в о. Петра, брат Ярослав — у матері *(фото 1908 р.)*

У Покропивній народилася художниця-графік, живописець та педагог Ганна Ткачик; провів дитинство письменник та журналіст Анатоль Курдидик, який переїхав у село з Підгайців чотирирічним хлопчиною з батьком-священиком, матір'ю та двома молодшими братами: Ярославом і Миколою.

Шимків Петро Михайлович (* 1963) — український фольклорист, краєзнавець і громадський діяч. Учасник російсько-української війни.

Згадки про Покропивну

У книжці А. Курдидика «Записки з буднів» є два спомини з дитинства автора, пов'язані з Покропивною: про сімейне святкування Різдва Христового^[7] та про власне пережиття підлітком Першого листопада.^[8] Спомини друкувалися уперше в 1970-х роках в україноканадській газеті «Український голос», згодом їх передруковано у київській газеті «День».

Галерея

Дорожній знак при в'їзді в село
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Старостат, бібліотека
Сільська вулиця
Каплиця

Примітки

↑ Село Покропивна // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
↑ Дарча грамота короля Казимира IV шляхтичу Боровському Альберту на 200 польських гривен, забезпечених на королівських селах Козлів, Кропивна, Городище, Вільшанка, Таврів Теребовлянського повіту. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Наталя Луків. «Мамо не плач. Я повернусь весною…» // Свобода. — 2014. — № 69 (27 серп.). — С. 4.
↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 68. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
↑ Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 12 червня 1978 року № 286.
↑ «Різдвяний спомин на чужині». Автор: Клара Гудзик. Газета «День». — № 229. — 2006 (28 груд.). Архів оригіналу за 26 грудня 2013. Процитовано 19 січня 2013.
↑ Газета «День» № 207-208, п'ятниця, 12 листопада 2010, «Мій райдужний перший». Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 19 січня 2013.

Література

Гуцал П., Зварич Л., Федечко М. Покропивна // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 478—480. — ISBN 978-966-457-228-3.
Гарасимів Г., Уніят В. Покропивна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 108. — ISBN 978-966-528-279-2.
Курдидик Анатоль, Записки з буднів: Фейлетони і нариси, «Тризуб», Вінніпеґ, 1977, сс. 92—95 і 137—140.
Pokropiwna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 543. (пол.)