Хімка
Річка Хімка у лісопарку Покровське-Стрешнєво, Росія, Москва
55°55′23″ пн. ш. 37°26′26″ сх. д. / 55.923194444444° пн. ш. 37.440638888889° сх. д. / 55.923194444444; 37.440638888889
Витік	Хімкинський ліс
• координати	55°55′23″ пн. ш. 37°26′26″ сх. д. / 55.923194444444° пн. ш. 37.440638888889° сх. д. / 55.923194444444; 37.440638888889
Гирло	Москва
• координати	55°48′33″ пн. ш. 37°26′37″ сх. д. / 55.809222222222° пн. ш. 37.443583333333° сх. д. / 55.809222222222; 37.443583333333
Басейн	басейн Волгиd
Країни:	Росія Московська області)
Регіон	Москва Московська область
Довжина	18 км
Притоки:	Gracgyovkad і Chernushkad
Медіафайли у Вікісховищі

Хімка (рос. Химка) — річка у місті Москва та Московській області, Росія, значна ліва притока річки Москви. Розташована на північному заході Москви, при цьому з 18 км довжини, з них 4 км — поза Москвою вище Хімкинського водосховища та 2 км в дзеркалі Хімкинського водосховища та Каналу імені Москви. Початок на околиці Хімкинського лісопарку на північ від міста Хімки, якому вона дала назву.

Більша частина стоку Хімки зарегульована високою земляною греблею Хімкинського водосховища і надходить в Москву-ріку разом з волзькою водою через канал імені Москви та дериваційний канал з р. Сходнею. Нижче греблі Хімка починається знову від джерел Покровського-Стрешнєва. Основні притоки — Грачова (нині Бутаковська затока Хімкінського водосховища), зліва Воробйова (також затока) та Чернушка. Через Хімку перекинутий Тушинський міст (1933).

Долина Хімки є дуже мальовнича. У районі Покровського-Стрешнєва річка у 1991 році оголошена пам'яткою природи. На її берегах розташований Хімкінський лісопарк з затокою Воробйова, сад «Захарково», Парк Дружби в Хімках-Ховрині, парк в садибі Покровському-Стрешнєві, де виходять на поверхню численні джерела.

У річці водяться плітка, окунь, йорж, збереглися місця нересту.

Села Альошкіно, Захарково, Іваньково, Нікольське, Єлизаветино, а також місто Хімки (у районі Хімок-Ховріна).

Етимологія гідроніма остаточно не з'ясована. З XVI століття було відомо у формі Хинка, орфографічний варіант Химка. В. М. Топоров вважав гідронім балтизмом і зіставляв його з лит. kiminas («мох»). Є. М. Поспєлов виводив назву від білоруського балтизму хім («низький ліс, кущі, переважно з вільхи й верби»), відомого в говорах східної Білорусі. Іноді для пояснення назви береться російське діалектне слово хинь («нісенітниця, дрібниці, патякання»), хинить («хулити, хаяти, лаятись»), які наводяться В. І. Далем^[1][2]. Ще одна версія пов'язує назву з чоловічим ім'ям Химка — просторічною формою імені Ефим (Юхим)^[3].

Особливість річки — дюкер під каналом Москва-Волга, фактично одна річка тече під іншою. ^[4]